Одразу скажу, що ніколи не вірила в навроки і тих, що літають на мітлах. Для мене всі ці історії з розряду дитячих казок, чи фільмів, які дивляться на ніч. Тому усе, що відбувається в нашому домі зараз для мене дуже і дуже неприємно

Одразу скажу, що ніколи не вірила в навроки і тих, що літають на мітлах. Для мене всі ці історії з розряду дитячих казок, чи фільмів, які дивляться на ніч. Тому усе, що відбувається в нашому домі зараз для мене дуже і дуже неприємно.

Я нещодавно вийшла заміж, моєму чоловікові 20 років, а мені 27. Ми цієї різниці не відчуваємо, чоловік виглядає статним, а я бачу в ньому потенціал, впевнена, він перспективний і досягне успіху.

Негаразди у мене не з думкою оточуючих, а зі свекрухою. Оскільки свою квартиру я вирішила здати в оренду, то наразі ми проживаємо з чоловіком у домі свекрухи неподалік міста. Так і до роботи швидше діставатись, та й економніше, адже заробляємо ми не надто багато. Та й Галина Семенівна вже у віці, часто не надто добре себе почуває, потребує допомоги.

Син у неї єдиний, довгоочікуваний та пізній. Семен хоч багато часу проводить на роботі, так ще й закінчує університет, тому з нею найчастіше я вдома. Не скажу. що відносини у нас аж надто хороші, але я навчилась ставити стіну, крізь яку її докори до мене не долітають. Проте, останнім часом від її поведінки мені не по собі.

Гаразд, вона бурчить, що ми не пара і я її сину долю зіпсувала. Я це переживу, але те, що вона шепоче під ніс собі щось постійно, палить свічки з якими бігає по всій хаті, сипле мені під ноги сіль, щось нашіптуючи.

Не скажу, що від того почуваюсь якось зле, скоріше мені смішно, але трішки й лячно. А що. якщо й справді ця людина щось таке знає?

Підкажіть, як захиститись? Це вистава, чи й справді мені потрібно тікати з цього дому якнайдалі?

01,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page