Один молодий чоловік мав усе для щасливого життя: кохану дружину-красуню, слухняних дітей – сина й доньку, достаток у домі, високооплачувану роботу, повагу людей, щирих друзів. Коли до них у колектив прийшов новий працівник, чоловік зразу подружився з ним, почав прислухатися до його думок про недосконалість цього світу і людей у ньому.
Новий друг говорив, що не відчуває себе щасливим, що збирається звільнитися з роботи й вирушити в мандри світом, щоб знайти справжню віру, пізнати істинного Бога й забезпечити собі щасливу вічність. Більше того, йому вдалося переконати чоловіка приєднатися до нього й разом вирушити по храмах усіх конфесій, щоб самим розібратися, де найбільше правди.
Вночі до вірного чоловіка, доброго батька своїх дітей, добросовісного працівника в установі тричі навідувався в сни ангел сумління й весь час казав йому, що Бог у його оселі, в очах його дружини, доньки й сина, але він переконував посланця небес, що все то емоції, а він відтепер буде користуватися тільки розумом.
Подорожуючи від села до села, від міста до міста, слухаючи проповіді, спостерігаючи за традиціями, мандрівники так і не зрозуміли, хто такий Бог – батько всіх людей чи кожному брат, суддя чи рятівник.
Навіть побувавши в інших країнах, друзі не дійшли єдиного висновку, яка головна риса Всевишнього: справедливість чи милосердя. Продовжуючи мандрувати, вони переважно сперечалися. Люди вже не бачили в цих розчарованих і змарнілих, в зношеному одязі чоловіках смиренних паломників, тому не приймали на ночівлю й не давали харчів на дорогу.
Та все ж знайшлася милосердна родина, яка обігріла прочан і нагодувала. Їм дали можливість гарно помитися, постелили білосніжну білизну в гостьовій кімнаті, накрили щедрий стіл, дали добротний одяг, взуття і грошей на дорогу. Одружений чоловік згадав рідну оселю, дітей і дружину, про яких забув задля своєї ідеї.
Перед сном він уперше в житті покірно й щиро помолився:
– Боже, я все покинув і витратив, щоб тебе пізнати, але моїх сил замало для дальших пошуків. Порадь, що маю робити, щоб тебе знайти.
Вночі чоловік уже знайомий голос небесного посланця:
– Послухай своє серце, воно тобі підкаже.
Вранці один із мандрівників подякував за гостинність і повідомив другові, що повертається на батьківщину. Вдома блудного батька і чоловіка зустріли вже дорослі діти та посивіла дружина. Він чекав від них осуду і докору за змарновані роки, натомість в очах рідних побачив прощення і любов.
– Скільки доріг я пройшов, скільки сил і часу витратив на пошуки Господа, а Бог, виявляється, був так близько. Він Є Любов.
