fbpx
Історії з життя
“Ой, Настю, ні сміши, а? Основні витрати… На манікюр сходити і по дорозі хліба купити, ти це витратами назвала? А то що я минулого місяця телевізор в вітальню купив – це нічого вже не значить?”. “Значить, коханий. Ось тільки на нього ти збирав 4 місяці”

Настя і Олег одружилися коли вже обом було за 30, однак у обох це був перший і довгоочікуваний шлюб. Настя вже й не вірила що вийде заміж, а запевнення мами не слухала. І тут ось він, Олег. Простий хлопець який сам хоче одружитися! Щастя ж яке!

Обоє працювали в одній компанії, однак Настя була заступником директора, а Олег адміністратором. Їх відділи рідко перетиналися, так що вся їх “спільна робота” полягала лише в тому щоб разом доїхати на роботу і з роботи.

Настя на цій посаді отримувала пристойну для міста зарплату і економити особливо не звикла. У неї була своя квартира, машина і вона ще збирала на відпустку, в яку їздила щороку. Зазвичай їй вистачало на все. Олег же ледве зводив кінці з кінцями, часто позичав у батьків і друзів. Про своє житло і мови не було, так що він не проявив гордині, коли Настя запропонувала жити в її квартирі.

Все б непогано, і любов у них була… Однак з самого початку у них був якийсь ненормальний розподіл бюджету. Виходило так що Настя оплачувала всі щоденні витрати – бензин, комуналка, продукти, побутова хімія. Це вже не кажучи про те, що їй самій потрібна косметика, одяг і тд. Олег же свою зарплату трепетно складав, і купував щось велике. Траплялося це раз на пів року.

Настя помітила, що її грошей ледве вистачає, хоча раніше вистачало на все. Села і підрахувала – виявилося що тепер у неї йде в 3 рази більше грошей на продукти ніж раніше. Олег любив м’ясні і рибні делікатеси, а також вечір суботи в ресторані був для нього звичкою. Також він полюбив гарно одягатися, що раніше за ним не було помічено. І тут до неї дійшло – він став все це любити бо це тепер за її рахунок.

“А мені що, шкода чи що?” подумала Настя. Вона була впевнена в тому що чоловік цінує її внесок і помічає.

Розставила всі крапки над “i” звичайна побутова ситуація – Олег раптом вирішив що їздити на старенькій Тойоті дружини не комільфо, і виніс на обговорення покупку нової машини:

“Олеже, ну як ти собі це уявляєш? Грошей у нас немає. У кредит брати?”.

“А що такого?”.

“Тобі такий кредит не дадуть, ось що, зарплата маленька”.

“Ну на себе візьми!”.

“Олеже, ну навіщо? Давай відклади, ти все одно свою зарплату складаєш”.

“Поки я буду складати – вона подорожчає в 5 разів. Ну давай, чому ти ламаєшся.”

“Я не ламаюся, я приймаю зважене рішення. Все-таки в родині я добувач”.

“Що?! Де це ти добувач?! Нахлібниця хіба!”

“Олег, всі основні витрати на мені та й заробляю я в 2 рази більше, ніж ти”

“Ой, Настю, ні сміши, а? Основні витрати… На манікюр сходити і по дорозі хліба купити, ти це витратами назвала? А то що я минулого місяця телевізор в вітальню купив – це нічого вже не значить?”.

“Значить, коханий. Ось тільки на нього ти збирав 4 місяці”.

“І що? Неважливо скільки збирав, я чоловік в цьому домі, я приймаю рішення! І взагалі, чого я тебе питаю? Піду і оформлю завтра!”.

“Іди іди. І речі свої прихопи”.

Настя вирішила показати чоловікові, як жити на свою власну зарплату і в той же вечір вказала йому на двері зі своєї квартири. Тепер він сидить у мами і пише їй звідти смски. А Настя нарешті змогла виділити собі гроші, щоб зустрітися з подругою в кафе, як раніше.

Автор: Zhyttya z usima yoho dyvatstvamy.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page