fbpx
Історії з життя
Олегова мати купила для них хату в сусідньому селі, дала гроші на ремонт, завезла нові меблі, побутову техніку. Більше того, регулярно привозить їм продукти та одяг — живіть і радійте! Але так не виходить. Олег старший за Світлану на 12 років, ніде не працює, не дозволяє і їй

МАЮ вірну подругу ще зі шкільних років. І хоча давно живемо з Галиною далеко одна від одної, проте часто спілкуємося телефоном, приїжджаємо одна до одної в гості. Разом згадуємо прожиті роки, обговорюємо проблеми нинішніх…

Галина довго тішилася з того, що її внучка Свєта вийшла заміж за порядного хлопця Андрія. Десять років ця пара прожила в любові та злагоді, виховувала донечку. Аж доки не стало в селі роботи, а у подружжя — грошей. Налагоджене життя дало тріщину: почалися суперечки, взаємні докори і врешті-решт родина розпалася. Оскільки обоє були молоді, то він, як кажуть, зійшовся з іншою, а Світлана зустріла Олега.

Його мати купила для них хату в сусідньому селі, дала гроші на ремонт, завезла нові меблі, побутову техніку. Більше того, регулярно привозить їм продукти та одяг — живіть і радійте! Але так не виходить. Олег старший за Світлану на 12 років, ніде не працює, не дозволяє і їй. Зате до випивки дуже охочий. А як хильне лишку, то дає волю рукам. Світлана вже не раз прибігала до матері. Але скільки б не гостювала, щоразу повертається до свого цивільного чоловіка, у багатий дім із повним холодильником.

Тим часом перший чоловік, який живе за 50 кілометрів, віднедавна усе частіше телефонує до родичів своєї колишньої дружини. Розпитує і про дочку свою, і про Світлану. Бабусі Галині він щоразу зізнається, що дуже шкодує про розлучення, сумує за своєю колишньою сім’єю, запевняє, що і дотепер кохає Світлану. А нещодавно попросив Галину допомогти йому зустрітися з нею, бо хоче покаятися, попросити вибачення і розповісти, як сильно її любить. Як же зраділа Світлана, коли це почула! Як виявилося, вона теж усе ще любить Андрія, сумує за ним. Але що робити далі, не знає. Боїться покинути нинішнього чоловіка та життя без злиднів.

«Вони переживають обоє і не можуть вирішити, як їм чинити далі», — бідкається моя подруга. Вона й у мене спитала: що б я порадила молодим? Продовжувати мовчки сумувати одне за одним, а Світлані ще й терпіти витівки іншого чи поєднати свої долі знову, щоб жити хоч і не багато, зате в злагоді й любові? Саме це я порадила онучці моєї подруги, бо що може бути краще й вище кохання, до того ж взаємного? Хіба я не маю рацію?

За матеріалами – Вербиченька.

Автор – Лідія ДЗЮБЕНКО..

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – pixabay.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!