Знайти своє щастя.
— Дівчино, я можу зробити вам комплімент? — запитали Олену зненацька. Вона була настільки занурена у свої думки, що навіть не помітила, як біля неї пригальмувала автівка.
— Ні, — відрізала дівчина, прискорюючи крок. Вона завжди почувала себе ніяково у таких ситуаціях.
— А я все ж таки зроблю, — проігнорував заборону чоловік. – У вас така приголомшлива фігура. Просто шик!
— Їдьте, куди їхали, — Олена схопилася за ручку сумочки міцніше. Дорога була пустою, незважаючи на те, що був розпал дня. Вона щиро сподівалася, що подібна відповідь змусить нав’язливого чоловіка відступити.
— Мене, до речі, Олег звати, — автомобіль продовжувала повільно їхати за дівчиною. — А вас? Хочете, підвезу? Така дівчина не має ходити пішки!
Олена мовчала. Вона ігнорувала зухвалого водія і вперто дивилася під ноги. Незабаром дівчина звернула на путівець, який був у поганенькому стані після недавніх дощів.
«Не захотів ризикувати машиною», — полегшено видихнула дівчина, помічаючи, що чоловік вирішив продовжити рух асфальтом. «І чого він до мене причепився? Українською мовою сказала ж, що не зацікавлена у знайомстві!»
Озирнувшись ще кілька разів, Олена розслабилася, і знову поринула у свої думки. Незабаром на роботі буде важливий захід і до нього необхідно добре підготуватися. Продумати все до дрібниць, щоб потім не шкодувати.
— Тебе хтось образив? — Знову пролунав чоловічий голос, і від несподіванки дівчина мало не послизнулася на глині, що заміняла тут асфальт. — Скажи мені, бо якось негарно виходить. Я ж до тебе з усією душею!
Олена, стиснувши зуби, мовчала. Всі її думки були тільки про одне – до будинку залишилося зовсім трохи, а показувати цьому незнайомцю, де вона живе, їй зовсім не хочеться.
— Агов, я з тобою розмовляю! Не треба мене ігнорувати! Сідай у машину, я тебе підвезу.
«Та відчепись ти від мене!» Дівчина ледь стримувала себе, щоб не побігти. Який у цьому сенс? Автомобіль все одно їде швидше. Все, що їй залишалося, – ігнорувати чоловіка.
— Та ну тебе! — пирхнув водій і натиснув на газ. Машина рвонула вперед, ледве вписуючись в поворот.
Альона переконалася, що її більше ніхто не наздоганяє, та майже побігла додому. Тільки зачинивши за собою двері, вона змогла трохи віддихатися.
— Мамо, уявляєш, — сказала вона жінці, яка вийшла зустріти доньку з роботи, — по дорозі до мене причепився якийсь чоловік.
— Яка зустріч! – Олег чекав на дівчину майже біля роботи. – Де ж ти вчора поділася? Я чекав на тебе! Цілу годину тут простояв.
«Хай йому грець! Я думала, він від мене відчепився!»
Олена не знала, що робити. З такою нав’язливою увагою вона зіткнулася вперше. Невже їй доведеться ходити додому іншою дорогою? А якщо цей Олег дізнається де вона працює? Дитячий садок розташований за сто метрів від цього місця!
Дівчину тішило одне, зовсім поряд з нею знаходилася зупинка і вже за п’ять хвилин під’їде автобус. Добре, що на зупинці стоять люди, не дадуть чоловікові продовжити свою нав’язливу увагу.
— Я все одно не здамся! Я бачив, звідки ти прийшла, тож нікуди ти від мене не дінешся! — вигукнув чоловік дівчині, коли та вже заходила в автобус. Олену від цих слів аж пересмикнуло.
— Я не знаю що мені робити! – скаржилася Олена подрузі, до якої зазирнула у гості. — Не в поліцію ж мені йти, там з мене тільки посміються і на тому все.
— Ой, я навіть не знаю, що тобі порадити, — розгублено промовила Оля. — Я з таким не стикалася.
— Я навіть відпустку за свій рахунок на роботі взяла, думала, відчепиться.
— Допомогло?
— Уяви собі, ні! Я спеціально автобусом проїжджала, дивилася. Стоїть!
— Насправді таких Олегів легко відвадити, — посміхнувся Василь, брат подруги. Його покликали висловити чоловічу думку. — Давай зробимо так, я зустріну тебе після роботи, проведу додому і зіграю роль твого хлопця. Гарантую – він від тебе відчепиться.
— Чудова думка, — пожвавилася Олена. — Мені якраз завтра на роботу виходити!
Василь мав рацію. Як тільки шанувальник побачив об’єкт своєї симпатії з іншим, то одразу ж поїхав, кинувши на пару невдоволений злісний погляд.
А Олена продовжила зустрічатися з Василем. Вона навіть жартувала, що той нав’язливий чоловік допоміг їй знайти своє щастя.
Olena Didyk.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?