fbpx
Історії з життя
— Оленко, давай ми в гості до тебе прийдемо. Новий рік, сімейне свято, як-не-як. І тут вона мене ошелешила:— Приходьте, звичайно, тільки зі своїми продуктами.

У мого чоловіка Віталія є двоюрідна сестра, Лена, живе неподалік. Тільки ось в гості потрапити Віталій ніяк до неї не може.

Запрошує сестру на Новий рік, день народження, Великдень, Різдво, та ніколи не відмовляється. Приходить сама і дітлахів з собою приводить.

Це добре, так і має бути, родичатися потрібно, так завжди міркував Віталій.

Але тільки його сестра до себе не кличе, ну не напрошуватися ж йому. Були моменти, йшов повз їх дім і заходив у двір, потім стукав у двері. Сестра виходила на ґанок і розмовляла, але додому не кликала.

Коли живий був його дядько, батько Олени, Віталій був частим гостем в будинку. З порожніми руками ніколи не приходив, не так вихований.

Тортик, коробку цукерок до чаю і гостинці для дітлахів, обов’язково прихоплював.

Не стало дядька і тепер він постоїть на ґанку, повертається і повільно йде додому.

Я завжди вдома чекаю і всіляко намагаюся підтримати свого чоловіка, бо бачу, як йому бракує спілкування з сестрою.

— Ну не переймайся ти так, давай покличемо їх до себе. Я і пиріжки швиденько зготую і млинці з полуницею. Клич, клич!

І ось так завжди, до них в гості не можна, а до нас можна. Чому, не зрозуміло.

31 грудня до нас подзвонила сестричка і питає, як голубці робити. Вона на Новий рік стіл готує. Ну я і розповіла, що і як і в якій послідовності потрібно робити. А потім наважилася і кажу:

— Оленко, давай ми в гості до тебе прийдемо. Новий рік, сімейне свято, як-не-як.

І тут вона мене ошелешила:

— Приходьте, звичайно, тільки зі своїми продуктами.

— Добре, домовилися.

Я поклала слухавку, і думаю, що робити. Через три години, у мене все було готове – салат, запечене м’ясо, навіть тортик встигла спекти.

Чоловік прийшов з роботи і я його утішила:

— Любий, твоя сестра запросила нас в гості, разом зустрічати Новий рік. Я ось тут дещо приготувала, не з пустими руками нам іти ж до неї.

Знаєте, це треба було бачити – скільки радості було в очах мого чоловіка.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – pixabay.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!