Оля завжди мріяла про велику сім’ю. У мами їх було лише двоє – Оля і Поліна, її молодша сестра. Постійного батька ніколи не було. Мама не могла ні з ким ужитися і швидко виставляла з дому чергового вітчима.
Але жінкою вона була хорошою і ввічливою. Просто вважала, що в будинку повинен бути сильний чоловік. Тому вони були практично завжди.
Дівчаткам ця картина не дуже подобалася. Тому сестри любили проводити час у бабусі з дідусем, а потім і зовсім зняли окрему квартиру. Оля вчилася і працювала, а Поліна вчилася і трохи підробляла. Вони разом скидалися грошима на харчування.
Оля сестру в усьому підтримувала. Допомогла вступити до інституту, з грошима намагалася не напружувати. Але пройшов час і Оля зустріла молодого чоловіка, і незабаром вони одружилися. Вона так само продовжувала допомагати сестрі. Поліна закінчила інститут і повноцінно працевлаштувалася.
У Олі з Степаном, її чоловіком, вже було двоє дітей, коли вони зважилися на переїзд в село. Роботу будівельника чоловік і там міг знайти. А ось Олі дуже хотілося багато дітей і власне господарство.
На той час Поліна вже теж вийшла заміж і, як здавалося б, допомагати їй вже було не потрібно.
Роки все йшли і у Олі зі Степаном вже було п’ятеро дітей. Улюблене господарство дозволяло годувати дітей і навіть продавати надлишки. Вони навчилися варити сир.
За весь цей час мама приїжджала лише двічі. Щоразу вона просила їх повернутися назад у місто. Називала це життя безперспективним. І ось мама приїхала в третій раз.
Гарний будинок, який вміщав у себе п’ятеро онуків. Велике господарство. У подвір’ї стоять дві машини: велика для всієї сім’ї, інша маленька для дрібних справ Олі.
Мама була незвично мовчазна, намагалася посміхатися і няньчити вже величеньких онуків. До вечора вона все ж таки зважилася висловити своє прохання:
– Поліні зовсім не просто. В неї іпотека та двоє дітей. Вони ніяк з тієї рутини не можуть вилізти. Віддала би ти їм свою машину. Ось ту, маленьку.
Казала вона це при всій родині. І реакція була бурхливою. Оля зі Степаном розсміялися. Вирішили, що це жарт. Старші діти насупились, нічого не зрозумівши, а молодші засмутилися і стали просити маму, щоб машинку не віддавали.
Побачивши все це, мати щиро здивувалась:
– У вас і так усього багато є! Ти сестра чи ні? Не так я вас виховувала, аби одна все мала аж лишнє, а інша геть нічого
І тут вже не витримавши втрутився Степан:
– Не потрібно сперечатися у нашому домі. Зберіть свої речі, я викличу вам таксі. Якщо вам щось не подобається, у нашому домі, можете не з’являтись тут. А своїм майном ми й самі розпоряджатимемось.
Теща поїхала а Ольга набрала сестру. Та аж плакала від сорому. Казала що авто їм не потрібне і мови з мамою про це не було. Попросила вибачення хоч і сама не знала за що і чому.
А мама через кілька днів подзвонила вже до Поліни невдоволена її сім’єю. Там теж не отримала належної підтримки адже донька не стала її слухати.
Деяких людей важко змінити. Якщо не має особистого життя, починають псувати чуже.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
