Вона працює абияк, постійно робить ті ж самі помилки, а на кожне зауваження у неї цілий список виправдань. Іноді це виглядає так, ніби вона просто не хоче взяти відповідальність за свої дії.
Чесно кажучи, я вже на межі. Відповідальність за роботу нашої команди часто падає на мене, тому що її помилки доводиться виправляти або ж робити все заново. Я розумію, що у кожного можуть бути складні моменти, коли робота йде не так, як хотілося б, але ж це вже стало системним явищем! І я починаю замислюватися, чи варто мені звернутися до нашого шефа.
З іншого боку, я знаю, що ця колега розлучена і виховує двох маленьких дітей. Якщо моя скарга призведе до того, що її звільнять, я не впевнена, чи зможу спокійно жити з думкою, що через мене вона втратила роботу. Адже вона справді може перебувати в складних життєвих обставинах, і я не хочу робити її життя ще важчим.
Іноді я думаю, можливо, мені просто треба бути більш терплячою, допомагати їй більше, адже, зрештою, ми працюємо в команді. Але з іншого боку, коли ці помилки впливають на нашу загальну роботу, стає важко залишатися спокійною. Часом здається, що вона просто не вміє організувати свій час або не розуміє, наскільки важливо робити все правильно з першого разу.
Нещодавно сталася ситуація, яка мене просто вивела з рівноваги. Ми готували звіт для важливого проєкту, і вона допустила кілька грубих помилок, через які ми ледь не втратили клієнта. Я витратила кілька годин на те, щоб все перевірити і виправити, хоча в мене й так було багато іншої роботи. Після цього я підійшла до неї, намагалася спокійно пояснити, що ці помилки могли мати серйозні наслідки, але вона знову почала виправдовуватися: «У мене діти нездужали, я не спала цілу ніч». І я, з одного боку, розумію її, а з іншого — скільки ще разів я маю це стерпіти?
Звісно, я можу просто ігнорувати ситуацію, продовжувати виправляти її помилки і сподіватися, що вона нарешті навчиться працювати відповідально. Але чи це справедливо по відношенню до мене? Чи повинна я нести тягар її недбалості, коли сама роблю все, щоб робота була виконана якісно?
Також я думала, що можливо варто спробувати поговорити з нею більш серйозно, висловити свої занепокоєння і попередити, що якщо ситуація не зміниться, я буду змушена звернутися до керівництва. Але чи це допоможе?
Останнім часом я постійно обмірковую, як краще вчинити. Якщо звернуся до шефа, це може призвести до її звільнення, а це не лише торкнеться її життя, але й вплине на її дітей. З іншого боку, я не можу продовжувати працювати в такому темпі, коли кожен день доводиться виправляти чужі помилки.
Будь ласка, підкажіть, що мені робити? Чи варто скаржитися на колегу шефові, ризикуючи, так би мовити, отяжити її життя, чи краще намагатися знайти інший спосіб вирішення проблеми? Можливо, у когось із вас була схожа ситуація? Як ви з нею впоралися? Я готова вислухати будь-які поради, бо вже зовсім не знаю, що робити.