Не раз зустрічала подібні ситуації в серіалах, але ніколи не думала, що зіткнуся з таким у своєму власному житті. Моєму синові 28 років, хлопець він хороший, спортсмен, не п’є, не палить, працює ветеринарним лікарем в кінно-спортивному клубі. Там і знайшов свою майбутню дружину Аню, яку рік тому привів в наш дім.
Спочатку мені дівчинка сподобалася – самостійна, цілеспрямована, без шкідливих звичок і вітру в голові. Наші стосунки з нею були майже ідеальними. Але трохи діймало, що вона готує собі і синові окремо і перемиває весь посуд, яким користується, ніби я якась не така. У холодильнику вона попросила окрему полицю, я не сперечалася, вважаючи, що в цьому є певний резон.
Згодом її незліченні лоточки з пророщеною пшеницею, замоченою соєю і будь-якою іншою їжею почали витісняти мої продукти. На мої зауваження вона мені заявила, що я взагалі харчуюся неправильно і все життя годувала сина незрозуміло чим. Олексій був присутній при цій розмові і спробував перевести все в жарт (а насправді підтримав свою дружину), тому я вирішила не провокувати продовження розмови і відійти в бік.
Потім Аня попросила виділити їй окрему шафу, де вона буде зберігати свій посуд. Згодом моя кухня перетворилася в комуналку на дві сім’ї, де у кожного є своя власна зона. Я намагалася звикнути до нових порядків у своїй квартирі, хоча ледве стримувала сльози.
Останньою краплею стало те, що вони вклали в двері своєї кімнати замок і тепер для мене вхід в кімнату власного сина обмежений. Доводиться миритися з такими порядками, тому що молоді збирають на перший внесок на квартиру, орендувати житло їм не по кишені. Прогнати сина не можу. Найстрашніше те, мені здається, що якщо вони від мене з’їдуть, я взагалі Олексія не побачу, знаючи характер Анни. Ось і доводиться жити у власній квартирі, як в комуналці, кожен день очікуючи чергових сюрпризів від своєї дорогоцінної невісточки.
Марія, 49 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається