У мене просто вже немає сил, все життя я верчуся наче білка в колесі. Чоловік працював, я теж працювала, але після трудового дня чоловік лежав на дивані і дивився телевізор або якось інакше відпочивав або міг піти з друзями попити пінного, а ось у мене починалася друга зміна. Думаю, що багато жінок розуміють про що я.
Повертаєшся з роботи додому і починається: прання, приготування вечері та обіду дітям на завтра, адже після школи їм треба буде щось поїсти. Потім прибрати, помити посуд, пропилососити, адже чоловік утомився, а дітям ніколи, то уроки треба робити, то гуртки. І ще багато справ, про які знають всі господині, просто вони не помітні.
І я все сподівалася, що коли діти виростуть, то стане легше. Але я помилялася. Діти виросли, чоловік вийшов на пенсію, а я продовжую працювати.
Мій чоловік весь час вдома чи на риболовлі, але ніколи нічого не зробить по дому. Щоразу чекає на мене, коли ж я прийду додому і все зроблю сама.
Останньою краплею стало те, що я застудилася, а коли він повернувся з риболовлі, не спитав мене про моє самопочуття, може мені щось потрібно, а одразу відкрив холодильник і став волати, а чому це пану нема чого їсти, що я могла хоча б насмажити картоплі, адже тут нема нічого складного.
Я відповіла раз не складно, то смаж сама, заразом і мене нагодуєш. А у відповідь почула:
— А для чого мені тоді потрібна дружина, якщо я сам ще й готуватиму.
Почувши це, я врапт подумала: ” А нащо ж мені тоді чоловік?”. В голос сказала, що з мене вистачить, розлучатимемося. Поділимо квартиру і живи і готу, як тобі зручно. А я хоч трохи поживу для себе. Всі думали, що я згаряче так мовила, але я не жартувала і подала відповідні документи.
Дітям не сподобалося моє рішення. Сказали, що я довго терпіла, а тепер кидаю його одного, а він нічого не вміє робити, пропаде сам. Але мені вже нема справи. Перегоріла. Якщо не цінує те, що в нього є, нехай спробує як воно.
Ось такі справи. Донька до мене прийшла вчора, говорить, що залишитися на старості одній теж не дуже добре.
А я дивуюсь – де та ще старість. У мене років двадцять попереду спокійного розміреного життя без біганини і прислужування. Ну хіба ж не так?
03,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
