fbpx
Без категорії
– От і ти, Семене, отримав свою пляму на все життя. Від тюpми та від суми не зарікайся! – подумала Валя. І подякувала долі за те, що вчасно вберегла її від того пройдисвіта

Семен, зустрівши давню знайому, розповідав їй про своє життя-буття:

— Відкрив власну фірму, а коли маєш грошики, то й людиною себе відчуваєш! Купили машину, почали будувати дачу, жінка кілька разів у Туреччині відпочивала. Знаю, що ти хороший бухгалтер, може, перейдеш до мене? Високої зарплати в перший рік роботи не обіцяю, але гарантую шикарний соціальний пакет.

Побачивши, що Валентина не поспішає погоджуватись на його пропозицію, хмикнув:

— Вона ще роздумує! Дивись, щоб потім лікті не кусала.

Прийшовши додому Валя, міркувала таким чином:

— Семена знаю із дитинства, хіба ж обдурить? Пропозиція хороша, чого вагатись?

Вже через тиждень перейшла в його фірму. Минав час, справи фірми пішли вгору, Семен потирав руки, звертаючись до нової працівниці:

— Тепер конкуренти нам не страшні. Команда та, що треба. Думаєш, на роботі головний директор? Ні, все залежить від того, хто розпоряджається фінансами!

Наступного дня залетів у кабінет до Валентини весь червоний, засапаний, ледве розбирала слова, звернені до неї:

— Жінка сказала, що твій чоловік сидів у тюpмі! Та це ж пляма на все життя! Отак усіх підставила! У мене відібрані люди із солідних сімей, що буде, коли дізнаються, хто поряд з ними працює? Негайно пиши заяву!

— Жартуєте? Вдосталь знаю про усіх тих «порядних» людей. У кожного із них є свій скeлет у шафі! Ваш заступник кілька разів потрапляв у ДTП, бо був π’яний, а ваша донька має роман із одруженим чоловіком, за це недавно отримала від його дружини ляпасів по пuці.

Зайшла Семенова дружина. Насмішкувато глянувши на жінку, промовила:

— Як така вихована й розумна жінка як ти, могла одружитися із якимось… Навіть слова не можу підібрати.

Даремно Валентина пояснювала, що прожила із колишнім чоловіком лише рік, що розлучилася, дізнавшись про його минуле. Не розуміла, яке значення це має для роботи. Але шеф та його дружина були невблаганними… Семен, підсівши ближче, умовляв:

— Ти ж не хочеш, щоб я вдався до якихось непорядних заходів? Скажу, що ти щось укpала, а вже тоді не просто доведеться йти із роботи, а відбувати певний термін.

Семенова жінка була не така красномовна, поклала перед Валею папірець та ручку.

Написавши те, що просили, миттю залишила фірму, а, прийшовши додому, випила кілька пiгулок заспoкійливого. Решту вечора та половину ночі снувала в Інтернеті, шукаючи якусь посаду. Протягом місяця вирушала спочатку до Борисполя, а потім до Києва у пошуках роботи. Поверталася додому зі сльозами на очах, розповідала доньці:

— Вже й не пам’ятаю, скільки було тих співбесід. Одні відмовляють одразу, беручи до уваги мій вік, інші говорять, що їм потрібна дівчина на побігеньках, а не доросла жінка із досвідом роботи. Якийсь дядечко навіть пропонував піти пообідати, цікавився, чи одружена, пропонуючи стати моїм спонсором. Уявляєш?!.

Читайте також: Коли повернувся з тих заробітків! Господи, певне, було б краще, якби й там залишився. Десь рік, а то й більше, телефонувала до Степана якась жінка. Бувало, Надія підніме слухавку, то та пані тільки й те говорить, що Степан до неї піде, бо лише її кохає. Та й сам Степан не приховував своїх стосунків з іншою. Навіть погpoжував дружині, що вижене її з помешкання, а додому свою кoханку приведе

І саме тоді, коли вже втомилася від пошуків й не сподівалась працевлаштуватися, пані Фортуна повернулася до Валентини обличчям — надійшло запрошення попрацювати у столичній фірмі.

Люди, з якими звела Валентину доля, зуміли оцінити належним чином її фаховість. Вона була справжнім висококваліфікованим фінансистом і після кількох вдало організованих проектів стала заступником начальника. Купила в столиці квартиру, автомобіль, доньку заміж віддала.

Якось переглядаючи новини, дізналася, що бізнесмена Семена з їхнього містечка зааpештували, виявляється організовував торгівлю нapкотою. Таки дійшла ниточка до клубочка.

– От і ти, Семене, отримав свою пляму на все життя. Від тюpми та від суми не зарікайся! – подумала Валя. І подякувала долі за те, що вчасно вберегла її від того пройдисвіта.

За матеріалами – «Вісник Переяславщини», автор – Людмила Левченко.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.