fbpx
Історії з життя
От, люба, — простягла мені Віка світлини, —- так виглядає відрядження твого дорогоцінного чоловіка. Років зо три вже відрядженню. Хі-хі

Моя зовиця мала дві полум’яні мрії: ремонт у її квартирі і моє розлучення з чоловіком. Взаємини з Вікою у мене не складалися з самого початку. Адже до моєї появи в житті її брата вона добряче витягла з нього грошей

— Вікуся одна виховує малюка, — твердила свекруха, — їй треба допомагати, раз зятюня мій колишній виявився таким телепнем.

Чоловік допомагав своїй молодшій сестрі, і грошима, і фізично: роботою на благо її ремонту, який ніяк не міг закінчитися. Квартира Віці дісталася від бабусі по батькові, а чоловікові відписали квартиру від бабусі за мамою.

Віка вередувала, постеливши один ламінат, вона думала його змінити вже через півроку. Навіть свекруха починала відсварюватися на доньку.

— Розкошуєш, – казала вона Віці, – гроші є зайві?

А гроші були не зайві, а просто не свої. Зі свекрухою я, до речі, ладнала нормально. Вона намагалася завжди бути об’єктивною і іноді мене від Віки захищала. На момент, коли відбулася вся ця історія, ми були одружені близько року, дітей у нас ще не було.

— Слухай, — каже чоловік у четвер увечері, — давай скажемо моїм мамі та сестрі, що мене у відрядження відправили, ну завтра ж Віка знову зателефонує і вимагатиме, щоб я її віз до магазину за новими шпалерами для прихожки, а потім їх треба буде ще й клеїти. Набридло до чортиків, хочу відпочити, тим більше, що до тебе приїжджає хрещена.

— Давай, — погодилася я, — заїздила тебе сестриця. Тільки тоді ти Аню із сином зустрінеш на вокзалі, щоб вона таксі не брала.

Вранці у п’ятницю чоловік зателефонував мамі і сказав про відрядження, та передала благу вість. Віка засмутилася, звісно, але не бубоніла: робота є робота.

Зранку в суботу чоловік поїхав на вокзал зустрічати мою Аню. Хресна старша за мене на 7 років і була донькою найкращої маминої подруги. Синові Ані, Колі 3 роки. На нашому весіллі її не було, бо Коля тоді нездужав.

Чоловік зустрів Аню, а дорогою вони заїхали до магазину, прикупити продуктів та смакоти для столу. Хресна гостювала у нас 4 дні, у середу вдень вона поїхала, а чоловік «легалізувався», повернувшись за нашою версією, із відрядження. У п’ятницю ми пішли ввечері в гості до свекрухи, вона сама нас покликала на сімейні посиденьки.

Сидимо за столом, п’ємо чай, мама чоловіка пече дивовижні пиріжки. Вікуся сидить наче на голках, а після чаю дістала з сумочки пачку фотографій.

— От, люба, — простягла мені Віка світлини, —- так виглядає відрядження твого дорогоцінного чоловіка. Років зо три вже відрядженню. Хі-хі.

На фото мій чоловік, Аня та Коля, що гордо сидить на шиї чоловіка, у магазині біля полиць, біля каси, біля машини. Не полінувалася, зганяла і роздрукувала з мобільника. Я регочу, чоловік навпіл зігнувся від сміху. Свекруха нічого не розуміє, Віка сердиться. Довелося зізнатися в казочці про відрядження.

Свекруха донці легенько всипала.

— Не встрявай ніколи між чоловіком і дружиною. Влізла і зганьбилася!

Зате у нас з’явилася законна відмазка, нехай тепер Попелюшка ремонт свій сама доробляє, може, капостити розучиться.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page