Я виросла в інтелігентній родині: мама має медичну освіту, тато – технічне. З раннього дитинства я вважала, що вмію розбиратися в людях, навіть інтуїтивно, дивлячись людині в очі. Але на ділі виявилося зовсім не так.
Я закінчувала університет і замислювалася над тим, як бути далі: де жити, як жити, де працювати. У мене були стосунки з одним молодим чоловіком, який навчався разом зі мною, я хотіла, щоб ми стали жити разом, і в недалекому майбутньому одружилися б. Але ситуація склалася не на мою користь, я б навіть сказала, що в моєму житті сталася щось дуже і дуже недобре.
Оскільки старі відносини, на мій погляд, ні до чого не вели, і молодик не дозрів до створення сім’ї, я познайомилася з хлопцем двадцяти восьми років. Я зробила вибір на користь нового кавалера, оскільки вважала, що він дозрів і визначився в житті, що для нього важлива сім’я, діти. Він цілими днями був на роботі, і я знала, що бідувати ми не будемо.
Я вийшла заміж, через деякий час відчула, що при надії. І тут казка закінчилася. Мій новоспечений чоловік став заливати за комір і подався у фрілансери. Через нестачу коштів я влаштувалася на роботу. Мій животик був настільки непомітний, що підозр в моєму становищі у роботодавця не виникло. Так, при надії, я працювала цілими днями, їздила стоячи в переповненому метро, активно бігала по сходах. Для мене було головним приховати свій стан і пропрацювати якомога довше.
Дізнавшись, що мене взяли на роботу, мій чоловік геть кермо втратив: він був абсолютно впевнений, що мене не приймуть, і додому я повернуся ні з чим. Але поступово здоров’я малюка вийшло на перший план, і я перестала приймати близько його слова. Досі не можу зрозуміти, чому його так зачепив мій вихід на роботу. Хоча, підозрюю, що він хотів залишити мене без засобів до самостійного існування, адже це запорука того, що я нікуди не подінуся.
Після трьох місяців роботи мій чоловік став активно витягати з мене гроші. Спочатку аргументував свої прохання тим, що саме зараз терміново знадобилася така сума і взагалі він бере в борг. Я як вірна і любляча дружина давала потрібну суму, аби в хаті було спокійно. У підсумку грошей у мене не залишалося, і пішли знову непорозуміння з чоловіком.
Врешті я повернулась до батьків. Він спочатку ніби і не помітив, але потім, коли їжа в холодильнику скінчилась – прибіг.
Чесно, я і досі не розумію, що ж то було таке. Син у мене підростає, я сама його і виховую. Заміж вдруге я не вийшла, та й відносин ніяких у мене не було. От як пошепотів хто.
Може мене зурочено. Це якось можна виправити? Як помилка юності от так перекреслила все життя особисте?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
