Історії з життя 0
Мамо, я вже пояснював. Андрійко — це частина мого життя, частина моєї родини, — його тон був рівним, але я відчувала за ним сталеву рішучість. — І частина моєї любові до Олени. Він мене приймає. Я його виховую. Що в цьому поганого?
— Дмитре, ти подивись на себе! Ти цілу годину витратив на те, щоб збирати
Історії з життя 0
Вікторе, мені здається, вони насправді не зателефонують, — сказала я чоловікові одного вечора, коли ми сиділи у вітальні, дивлячись у камін. — Це не просто зайнятість
— Я не розумію, чому ти мені телефонуєш у робочий час. Я зараз на
Історії з життя 0
Слухай, Дарино, скажи мені чесно, — Світлана опустила свій дорогий шкіряний клатч на стіл і обвела нашу вітальню презирливим поглядом, — ця квартира, ну, в її нинішньому стані скільки вона реально може коштувати? Ну, якщо продавати, як є?
— Слухай, Дарино, скажи мені чесно, — Світлана опустила свій дорогий шкіряний клатч на
Історії з життя 0
Не зятя, Дмитре, а чоловіка нашої доньки. І це не «майно», це наша інвестиція! — відрізала Галина, моя теща, її обличчя було кам’яним, без жодної тіні співчуття
— Я не розумію, про що ви говорите. Ви хочете відсудити половину майна у
Історії з життя 0
Волонтером бути легше: ніхто ні до чого не примушує, робиш усе з доброї волі, а набридло — можна й піти. А тут ти зобов’язана, раз вийшла заміж за цього свого рятівника. Ти зобов’язана. І не можеш просто “піти”. Це твій вибір, Олено
— Як це “відіслала”? Ти серйозно? А вона що? — Я не могла стримати
Історії з життя 0
— Що тебе так веселить? Щось смішне у тому, що я тобі знайшла стабільну роботу, щоб ваш Андрій не тягнув усе сам? — Мій голос почав дрижати від нерозуміння
— І я їй сказала: «Оксано, навесні, як тільки Софійка піде в садок, ти
Історії з життя 0
Ти так говориш, наче я тобі чужа! Ми ж сестри! — тепер її тон став ображеним. — Ти мені не довіряєш? А ще й кажеш, що Соломійка тобі подобається, що ти радієш нашому спілкуванню. Невже ти поставиш якусь там паперову домовленість вище за нашу родинну близькість, яка тільки-но почала налагоджуватися? Ти ж ніби шукала мене!
— Олено, ну ти ж бачиш моє становище! Я сама, з дитиною. Тобі ці
Історії з життя 0
Я сиділа, напружено чекаючи на відповідь, але її не було.
«А ось у цьому я твого чоловіка зустрічатиму, – скинула подруга мені фото в
Історії з життя 0
Ні, мамо, — його погляд, такий же холодний і відсторонений, як і в сестри, перейшов на мене. — Я просто констатую факт. У нас завжди все закінчується тим, що хтось намагається довести свою перевагу. На жаль, у Соломії це не завжди виходить, якщо дивитися на кінцевий результат
— Соломіє, ти не могла б просто залишити цю тему? Це наш сімейний вечір,
Історії з життя 0
Артеме, ми ж домовлялися, — я поставила на стіл чеки, які акуратно зібрала за останній тиждень, хоча й розуміла, що це виглядає дріб’язково, але інакше він не сприймав. — Наш пробний термін минув ще чотири місяці тому. Я мовчу про наші домовленості. Але я не розумію іншого:
— Софіє, ну скільки можна? Ти знову починаєш цю розмову? — Голос Артема звучав

You cannot copy content of this page