Не говори так до мене! — кинула недбало вона. — У мене є ключ від квартири мого сина! Я маю повне право приходити сюди, коли захочу!
— Знову ці двері незамкнені! — пробурмотіла я, штовхаючи вхідні двері своєї квартири. —
Дарина розказала Мирославу, що в мене є дитина. Це його не тільки не зупинило, а ще й навіяло уяву, що він одружиться зі мною і всиновить мою доньку.
Без зайвої скромності скажу: я красива і освічена, заможна і  успішна. Чому ж в
Ми жили на його стипендію і на те, що я писала курсові та реферати, проте, цього не вистачало. Я чомусь не могла скласти докупи наші доходи і видатки, щось не сходилося
Я не знаю чи наважилася б піти до майбутньої свекрухи з такою розмовою, якби
Знову твоя мама? — я відчула, як настрій псується. — Може, хоч раз відсвяткуємо щось важливе без неї? Навіщо ти їй усе розповідаєш?
Я влетіла до квартири, не знімаючи пальта, з очима, що горіли від радості: «Слухай,
Рік тому я розлучилася з чоловіком – це було його рішення, не моє
Рік тому я розлучилася з чоловіком – це було його рішення, не моє. Я
Ти справді готовий покинути мене заради 50 000 гривень, залишивши нашу любов на милість відстані? Тобі так потрібна та робота?
— Ігоре, чому ти питаєш мою думку, якщо вже все вирішив? — мій голос
Він намагався не зважати на шум цілий тиждень. Але за цей час встиг вивчити розклад гучного гавкоту собаки, що жила поверхом вище. І вже до суботи його терпець увірвався.
Він намагався не зважати на шум цілий тиждень. Але за цей час встиг вивчити
Олено Петрівно, — м’яко втрутилася я, — ми розуміємо ваш скептицизм. Але зараз головне інше — у Назара є сім’я, яка хоче забрати його до себе
— Ігоре, хто пише тобі посеред ночі? — мій голос тремтить від напруги, бо
Марино, знову одне і те ж? – А може досить цього дитячого садочку і ти нарешті таки візьмешся за голову. Га?
— Ігоре, ти бачив мої нові малюнки? — із захватом питаю я, сідаючи поруч
– Навіщо ти приїхала? Я ж казав, не треба приходити до мене на роботу!
Усе почалося минулої п’ятниці. Я сиділа вдома, гортаючи стрічку в телефоні, і раптом зрозуміла,

You cannot copy content of this page