Я не люблю згадувати минуле, живу тим, що є зараз і намагаюся зробити кращим своє майбутнє. І треба ж було такому статися, що моє минуле постукало до мене у двері і саме такою людиною, яка мені чи не найбільше дошкуляла.
Я не люблю згадувати минуле, живу тим, що є зараз і намагаюся зробити кращим
– Вас цікавить ця квартира, так? То знайте, що у нас є заповіт і все законно, Ігор вам нічого не віддасть.
Я почула, як чоловік важко зітхнув. Так він зітхав, коли підвищили квартплату, гараж, про
Я підняла коробку і обережно понесла її з собою. В голові крутилося лише одне питання: що ж тепер робити?
З ранку все наче йшло за звичайним сценарієм – будильник не продзвенів, кави не
— Знаєш, Олено, — почав він, коли дружина поставила перед ним тарілку з вечерею, — мені здається, наші стосунки… вони як вчорашній борщ. Наче й смачно, але вже не гріє. Якась рівна лінія, розумієш? Хочеться свіжості.
Вечір у квартирі Олексія та Олени дихав звичною, майже липкою буденністю. Телевізор щось бубнів
Я просто хотіла допомогти, синку… Там було брудно, я лише привела до ладу поверхню
— Ти хоч розумієш, що ти накоїла? — голос Олексія тремтів від напруги, якої
Ти постійно з нею. Всі твої думки — про її успіхи, про її розвиток. А де ми? Де те життя, яке ми планували?
— Знаєш, я вчора дивився на неї, поки вона намагалася скласти той безглуздий конструктор,
Навіщо? Щоб знову мовчати, бо нам немає про що говорити? Ти просто частина мого обов’язку, Олено. Змирися з цим
— Ти справді віриш, що ці папірці роблять тебе моєю дружиною? — Вадим стояв
Я відчуваю себе так, ніби помилилася поверхом і зайшла у квартиру до цілковитих незнайомців. Мені тут… незатишно
— Мамо, ви тільки погляньте, наскільки простіше тепер користуватися цією шафою! — я з
Мій син працює від світанку до смерку, щоб ви ні в чому не мали потреби, а ти навіть шкарпетки не можеш розкласти за кольорами
— Ви думаєте, що маєте право перекладати мої особисті речі лише тому, що я
Леся почала все частіше запізнюватися. Його ж вечори перетворилися на чекання, дні тягнулися довго, і кожен звук у квартирі здавався надто гучним. А тепер розв’язка.
Ключ обережно провернувся в замку. Денис стояв на кухні, тримаючи в руках чашку майже

You cannot copy content of this page