Олено Іванівно, ми щойно витратили 4000 на минуле свято, — я ледве стримувала роздратування. — У нас свої витрати
— Скільки можна, Артеме?! — я майже на фальцет перейшла. — Вона як золота
Тарас гучно гримів посудом, усією своєю поведінкою демонструючи невдоволення моїм настроєм
В автобусі було надто жарко відчинені люки й вікна не рятували пасажирів, роздратованих через
Дідусь підійшов до вікна й побачив, що Жучка сидить навпроти вхідних дверей і чекає всіх
У мого діда була собака на ім’я Жучка. Чудовий був пес, який визнавав лише
– Надіє Тарасівно, відкривайте, я знаю, що ви вдома з Валерієм
Коли я побачила чоловіка, то мало не впала, почала кліпати очима і він зник.
– Тату, а нам що дістанеться? Вони ж усе забрали… їм машину, гроші, мотоцикл… можна сказати, їм шубу, а нам обшарпаний комір.
– Тату, а нам що дістанеться? Вони ж усе забрали… їм машину, гроші, мотоцикл…
Ні, я ніколи не бачила тата. А мама, — я зам’ялася, не знаючи, що сказати
Я з легкою заздрістю спостерігала, як батьки забирають своїх малюків додому з дитячого майданчика.
Ви що, змовилися всі, чи що? — образилася вона. — Я ж як краще хотіла! Ну, сам подумай.
— Оресте, поясни вже своїй дружині, що я сама знаю, як краще, — намагалася
Ще трохи – і вдома. За тим поворотом, ні, за тим переліском, за тим пагорбом
Ще трохи – і вдома. За тим поворотом, ні, за тим переліском, за тим
Відійди, я потанцюю з сином! — Світлана Ігорівна стояла поряд у своєму майже весільному вбранні, простягала руку до Ореста
Запрошення на весілля лежали стосом на кухонному столі. Я вкотре їх перераховувала, хоча кількість
«Мамо, привіт, як ти?», – невідомий голос жебонів мені в слухавку, а я не знала, що й думати.
«Мамо, привіт, як ти?», – невідомий голос жебонів мені в слухавку, а я не

You cannot copy content of this page