Недарма Ігор часто гуляв сам, а Тамара хвалила його, аби відвернути увагу: “Твій Ігор – справжній скарб”.
Минулого літа я відпочивала в санаторії на мальовничих схилах Карпат, де свіже гірське повітря
З часом усе погіршилося, бо Андрій раптом узявся за розум: почав приходити по дітей, охайно вбраний і сповнений енергії. Ні дати ні взяти – ідеальний супутник життя
Вже кілька місяців поспіль у скромному офісі, де працювала Віта, жваво перешіптувалися про її
— Господи, нарешті ми розлучилися! Більше ніколи-ніколи ніяких заміж у моєму житті! Тільки коти і кішки, я навіть готова до каракатиць чи скорпіонів, можливо, вже завтра заведу павука.
Я віддала йому свої найкращі роки… Цілих півтора! Схлипувала від щастя на плечі своєї
Ой, Аню, це ж було так давно. Час минув, люди змінюються. Давай забудемо про ті дрібниці.
– Знаєте, Маріє Іванівно, ви, мабуть, забули, як називали мене провінційною дівчиною без перспектив,
Мама переїхала до нас на деякий час, допомагаючи облаштуватися. “Це рай, Олено. Ти мусиш триматися за це,” – казала вона, милуючись видом з балкону
— Ти що, геть не розуміш, що робиш? – голос мами в телефонній трубці
Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я сама відремонтувала, вклавши всі свої заощадження?
— Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я
Я прийшла з дітьми до мами, вперше за ці роки, бо ж завжди вся в роботі. Але прийшла отак, як ходила в халаті квітчастому та в галошах гумових
Іван зі школи за мною бігав, така собі тінь, яка йде за тобою і
Ніна теж мовчала, а тоді й каже: – Отак поговорила з тобою і мені здається, що я тебе знаю. Дивно, правда?
Цю історію ця поважна пані розказала мені, як на духу. Таке часто буває в
Олено, це ж велика справа. Кредит – це зобов’язання на роки. А чому ти мені про це кажеш саме зараз? – запитала я, відчуваючи, як все холоне від не хорошого передчуття
– Мамо, ми з чоловіком вирішили взяти кредит на нову машину, бо стара вже
Ні, Ганно. Я вирішила – і крапка. Андрій сам обрав свій шлях, – відповідала я вперто
Я тремтячими руками набрала номер Віталія, мого молодшого сина, серце калатало від хвилювання. Я

You cannot copy content of this page