— Марино, прокидайся… Там якісь люди. Кажуть, до тебе, — голос мого чоловіка Сергія
Ми сиділи за невеликим столиком, накритим до нашої п’ятої річниці шлюбу. Свічки м’яко освітлювали
Я прокинулася пізно, бо свято вчора видалося надто веселе і галасливе – синові було
Я прийшла з роботи раніше, ніж зазвичай, і це саме по собі було маленьким
Увечері Анна знову підійшла до вікна. Вона робила це за звичкою. У селі їй
Коли брат став на порозі з велетенським подарунком, то я йому все пробачила, попри
Я ледь чула власні думки, не те що голос важливого клієнта на відеозв’язку. Я
Це відбулося через місяць після народження нашого сина, якого ми назвали Кирилом. Ми сиділи
— Добрий вечір… Підкажіть, будь ласка, тут живе Сергій Левченко? Марта саме збиралась налити
— Забирайся з мого дому. Голос батька був рівний, майже спокійний. Саме це й