Мені тепер аж самій смішно, які то в голові думки крутяться, коли тобі двадцять
– Та як так можна! Та дай чоловікові їсти, – мало не в плечі
Мені в голові не вкладається те, як мама наше життя із ніг на голову
То тільки маму малих дітей може тішити, коли повернувшись додому із роботи, ті біжать
І вкотре мій номер набирають рідні, що живуть у одному ж селі з мамою.
Тому я з донькою й поділилася тим секретом, який всі ці роки й не
Бо нема чого зі мною зачіпатися, адже я собі ціну добре знаю. І ось
– А в тебе ще нема онуків? О, ти не уявляєш, від чого ти
На церемонію прощання із чоловіком свекруха мене пускати не хотіла. Сцена була достойна театру,
А мені вдалося все провернути так, що я була й вільна і в розкоші