Мене всю трясло – ось такий мій чоловік, хай і колишній, але й досі
— Ти що, думаєш, я дозволю тобі жити тут безкоштовно?! — дивилась на пасинка
Крамничка була така маленька, що якщо б вона була пиріжком, то її вистачило б
Такий дзвінок сподіваєшся не почути років двадцять точно або й ніколи. Але мені телефонувала
– Юначе. Юначе. Так, так, ви, – Богдан здригнувся й похитав головою, аби пересвідчитися,
Кажуть, що не треба лізти в особисте життя батьків. Дорослих батьків. Але скажуть мені
По селу подейкують, що все сталося тоді, як востаннє поїхала Марія до доньки в
– Живемо, ми, Ларисо з батьком твоїм, наче й казці. – Якій? – Бабина
В той день я вирішила відсидітися в тітки Наді. Чоловік знав, що я не
Сонце в кронах старих дубів, і цей запах прілого листя, зораної землі, це вони