За вікном сутеніло, коли я сиділа за столом у будинку свекрухи, Тамари Іванівни. Сімейна
Я піднялася широкими сходами ґанку, на мить зупинилася біля входу, милуючись заходом сонця. Промені
Остап починав дратуватися – лічильник уже відрахував двадцять хвилин, а пасажир, який викликав таксі,
Я завжди пишалася своєю родиною. Ми з чоловіком Тарасом нещодавно купили просторий будинок за
«Де б ти була, якби не я», – ось так гордо завжди казав мені
Якби ж мені знаття, що краще було відмовитися від такого відпочинку, ніж потім те
Я медсестра, і моє життя змінилось назавжди через одну людину — мою колишню свекруху,
— Ось такі справи, Лізо. Вирішив я квартиру продавати, — Тарас розвалився на дивані,
Я недавно прочитала, що, коли ти робиш людині добро, то вона так до цього
Я усе це робила заради неї і така відповідь мені? Замість того аби подякувати