fbpx
Історії з життя 0
Мій чоловік взяв за моду мені докоряти тим, що син наш неодружений, хоч йому скоро сорок років.
– А все ти, Оксано, винна! Все тобі дівчата були не такі! Та ноги
Історії з життя 0
Знаєте, що вона йому сказала? «Мені не потрібен ні ти, ні твоє розкаяння!». Що вона собі думає з трьома дітьми? Так, Іванко гульбанив, але ж більше не буде.
А почалося все сім років тому, як привів Іванко Галю до мене знайомитися. Ну,
Історії з життя 0
Зі мною стався доволі поширений випадок, коли ти виходиш на пенсію і розумієш, що життя вже скінчилося, що вже не заскочиш в останній потяг і не буде ні радості, ні щастя. То був у мене такий період.
І я вирішила, що на свою останню зарплату куплю собі щось справді цінне, таке
Історії з життя 0
Поїхала я на заробітки у дуже зрілому віці, бо добре бачила, що родині сина допомога просто необхідна. Та й хто, як не мама дитині, хай і дорослій підсобить? Хіба ж я знала, для кого насправді ті гроші підуть
Поїхала я на заробітки у дуже зрілому віці, бо добре бачила, що родині сина
Історії з життя 0
В шістдесят два роки я була вимушена поїхати на заробітки, бо життя разом з сином та його дружиною було просто неможливим.
Я з тих жінок, що будуть поступатися і будуть мовчати, лиш би дитині було
Історії з життя 0
Я стала на сторону свого чоловіка, а мама мене не розуміє, каже, що я зрадила родину
– Чоловіки приходять і йдуть, а сім’я – то навіки і мені шкода, що
Історії з життя 0
Онук з дружиною так здивувався, коли я йому вказала на двері: – Ба, ти чого? Я ж тут все життя прожив!
– Тому вже досить тут жити і живи бозна-де, але не тут. З мене
Історії з життя 0
Поки робили доньці з зятем добро, то не було чути від них слів подяки, а як тільки перестали, то раптом виявилося, що їм один на одного почали очі відкриватися.
Донька у нас одиначка і ми все робили для того аби вона була щаслива,
Історії з життя 0
Знаєте, трохи незручно вийшло з Борисом, бо як-не-як, він чоловік одружений, але ж і я його вічно чекати не можу.
З Борисом я познайомилася, коли мені було сорок п’ять років і я тоді була
Історії з життя 0
Мій чоловік із дуже великої родини, але так склалось, що саме ми із ним коло його батьків і залишились. Я доглядала свекруху і мусила назирці ходити за свекром, бо за мить забував усе. Чоловік усього того не бачив, бо ж їздив по заробткам, як і всі у нашому селі. А тепер, коли свекрув не стало, я раптом дізнаюсь новину, від якої дар мови втрачаю
Мій чоловік із дуже великої родини, але так склалось, що саме ми із ним

You cannot copy content of this page