— Добре, ми дамо вам 20 000, — сказала вона, поправляючи окуляри. — Але ви ж розумієте, що це серйозні гроші. Ми хочемо бути впевненими, що все буде оформлено правильно
Мене звати Анна, і ця історія про те, як я намагалася побудувати не лише
— Мам, чому ти прийшла на шкільне свято? — я стояла посеред подвір’я, стискаючи рюкзак. — Я ж просила тебе не приходити!
Я сиділа в своїй маленькій київській квартирі, гортаючи стрічку в телефоні, коли пролунав дзвінок.
Я сиділа позаду, тому не могла розгледіти його обличчя, бачила лишень очі в дзеркалі, але було вже темно, а спитати чи він не Сашко
Закінчення дня перевершило всі мої сподівання. Плановий похід до стоматолога переріс у лікування і
Я не можу сама, Лесю. Ти винна в усьому! Якби ти була кращою дружиною, він би не пішов до мене!
Осінь того року видалася холодною, з безперервними дощами, що барабанили по дахах і залишали
– Усе, не бери до серця, немає – то й немає, купимо інше, зрозуміла? Та й обійдемося якось, – сказав Тарас, бачачи, як засмутилася Олена. – Це все наживне, ходімо до машини. Сніг он який валить, темніє, а дорога важка.
– Тарасе, багажник! Відкрився багажник, зупини машину! – гукала Олена, але вже відчувала, що
Яєчню! — пирхнула вона. — Нормальні господині борщ варять, а ти тут яйця смажиш, як у кафе якомусь. І ще воду переводиш, чайник по три рази на день грієш!
Я сиділа на лавці біля будівлі, стискаючи в руках сумку, коли почула, як свекруха,
Олено, не лізь у моє життя, – казав він мені, коли я намагалася його напоумити. – Я сам знаю, як жити
Мій син, його дружина і моя рідна внучка Лера влетіли до моєї квартири з
Дружина слухала з недовірою. Щось її бентежило: чи то незвичайний блиск в очах, чи дивні – якісь нові інтонації в голосі? Чи те й інше разом?
На роботі з’явилася молода колега. Під час обіду вони опинилися поруч у їдальній кімнаті.
Знаєте, що я зрозуміла за ці роки? Не можна будувати стосунки з жалю чи обов’язку. Це не щастя — ні для нього, ні для мене. Ви хочете, щоб я прийшла і що? Стала його підтримкою? Доглядальницею? Це нечесно
Дзвінок пролунав, коли я сіла смачно поїсти. Голос невістки в слухавці тремтів від подиву:
Я не знаю, де донька почула про це, може, почула, як ми з чоловіком це обговорюємо, чи сама здогадалася. Я питала батьків прямо чи вони їй щось казали. Але ті запевняли, що ні.
Я не знаю, де донька почула про це, може, почула, як ми з чоловіком

You cannot copy content of this page