Я влетіла до квартири, не знімаючи пальта, з очима, що горіли від радості: «Слухай,
Рік тому я розлучилася з чоловіком – це було його рішення, не моє. Я
— Ігоре, чому ти питаєш мою думку, якщо вже все вирішив? — мій голос
Він намагався не зважати на шум цілий тиждень. Але за цей час встиг вивчити
— Ігоре, хто пише тобі посеред ночі? — мій голос тремтить від напруги, бо
— Ігоре, ти бачив мої нові малюнки? — із захватом питаю я, сідаючи поруч
Усе почалося минулої п’ятниці. Я сиділа вдома, гортаючи стрічку в телефоні, і раптом зрозуміла,
— Олеже, ти серйозно зібрався тікати на вихідні з друзями, коли я при надії
Наталія щойно вийшла з моря і прилягла на гарячий пісок, коли в її сумочці
П’ять років громадянського шлюбу з Сергієм були на одній шальці терезів, а на іншій