fbpx
Історії з життя 0
Прийшов Руслан не сам, а із сином старшим. Ми були дуже раді їх бачити обох, бо дуже сумували. Винесли гостинців, накрили стіл, посиділи гарно, але бачили добре, що рідні наші не на чай прийшли, а мають до нас справу
Коли не стало сестри моєї, то воно вже якось саме склалось, що її діти
Історії з життя 0
Я працювала в дитячому будинку прибиральницею, вдень попрацюю, а ввечері пішки через поле і вже вдома біля своєї родини, якою так тішилася, що й діти і чоловік, що нас Бог береже
Того дня я почула, як виховательки між собою говорять про якусь дівчинку, яка так
Історії з життя 0
Син до нас приходив лише у виключних випадках, тому ми дуже здивувалися тому, що вій мовчки пішов у свою колишню кімнату і там розлігся на ліжку
– Що сталося, – спитали ми з чоловіком хором, – Тебе Наталка вигнала? –
Історії з життя 0
Ну, те, що чоловіка забрала, то одне, але ще й мене винною виставити – то вже треба мати талант
– Ти сама винна, – казала мені подруга, коли я застала її в своїй
Історії з життя 0
З одного боку добре, що це не нечиста сила, але з іншого боку – доки свекруха думала так робити?
Все почалося з того, що до моєї свекрухи переїхала жити донька з дітьми та
Історії з життя 0
Я ніколи не думала, що в такої молодої жінки, як моя свекруха, та такі дрімучі уявлення про світ. Найпершим здивуванням стало те, як вона приїхала до нас після того, як ми привезли Анюту з пологового. Коли вона вивалила на стіл дві півлітрові пляшки з водою, то чоловік пожартував, що будемо обмивати подію, але та тільки нахмурилася
Я ніколи не думала, що в такої молодої жінки, як моя свекруха, та такі
Історії з життя 0
У Ярослава вже кілька тижнів сивіла голова – що ж подарувати його дружині на сорокаріччя. Одні радили перстені з діамантом, інші – сережки з рубіном чи смарагдом. Залежно від кольору очей. І розумієте, справа в тому, що Ярослав забув який у його дружини колір очей
Коли вони тільки зустрічалися, то вони були зелені з сірими вкрапленнями, потім ставали золотистими,
Історії з життя 0
Кажуть, що від любові до ненависті лише крок, тому я за пів кроку зупинилася і зібрала дітей та поїхала геть від чоловіка, з яким прожила десять років.
Микола вів себе так, наче ми йому заважаємо жити, дихати, їсти, думати, мріяти. Наче
Історії з життя 0
Свекруха поглянула на мене таким поглядом, що мала б ним і спопелити. ні з того, ні з сього каже: “А ти яке відношення до цього всього маєш? Чи тобі хто дав право голосу?”
Свекруха поглянула на мене таким поглядом, що мала б ним і спопелити. Ні з
Історії з життя 0
Коли я видала заміж сина і доньку, то наче з плечей скинула і всі свої роки. А що такого, що мені п’ятдесят п’ять років, якщо я почуваюся на тридцять максимум? Нарешті я в своїй хат ґаздиня і ніхто збоку не пхинькає, що треба їсти та треба прибрати. Хочу – мию, хочу – лежу, хочу – їм, а хочу – до світанку в інтернеті спілкуюся
І попався мені такий хороший співрозмовник, що просто чудо, наче ми з ним в

You cannot copy content of this page