Ви що, змовилися всі, чи що? — образилася вона. — Я ж як краще хотіла! Ну, сам подумай.
— Оресте, поясни вже своїй дружині, що я сама знаю, як краще, — намагалася
Ще трохи – і вдома. За тим поворотом, ні, за тим переліском, за тим пагорбом
Ще трохи – і вдома. За тим поворотом, ні, за тим переліском, за тим
Відійди, я потанцюю з сином! — Світлана Ігорівна стояла поряд у своєму майже весільному вбранні, простягала руку до Ореста
Запрошення на весілля лежали стосом на кухонному столі. Я вкотре їх перераховувала, хоча кількість
«Мамо, привіт, як ти?», – невідомий голос жебонів мені в слухавку, а я не знала, що й думати.
«Мамо, привіт, як ти?», – невідомий голос жебонів мені в слухавку, а я не
— Я до вашого чоловіка, — голос незнайомки тремтів. — Можна ввійти? Не хочу на сходах
Дзвінок у двері пролунав, коли я завершувала готувати недільний обід. Моя донька Софія чаклувала
Я ніколи не могла уявити, що сімейна вечеря, на яку покликали батьки, обернеться такою несподіванкою. Ярослав, мій колишній, той, хто зрадив мене напередодні весілля, стоїть як ні в чому не бувало перед моїм батьком!
Я ніколи не могла уявити, що сімейна вечеря, на яку покликали батьки, обернеться такою
– А ти нічого дивного за мамою не помічала? – обережно поцікавилася сусідка.
Все почалося з того, що мені зателефонувала сусідка моєї мами. – Оленко, привіт. –
– Олю, не хвилюйся, мама в мене проста, – казав Андрій
– Олю, не хвилюйся, мама в мене проста, – казав Андрій, поки ми їхали
Звісно, Оленочка зараз усе зробить. Правда ж? — У голосі Ганни Іванівни з’явилися медові нотки. — Ти ж бачиш — людина з роботи прийшла, стомився
Я застигла біля сервантa, міцно стискаючи в руках порцелянову тарілку. Три тижні. Минуло всього
Почали і діти, і батьки телефонувати, що це зі мною сталося, все ж мене влаштовувало
«Та ти така, що тобі багато й не треба». Чули таке в свою сторону?

You cannot copy content of this page