Оксана стояла за касою з тим самим стомленим виразом обличчя, який уже давно став
Мій двоюрідний брат Ігор вважає, що я «забрала» спадок, але насправді все майно залишила
– Виведіть його звідси! Негайно! Йому тут не місце! – голосно лунало від купки
Свекруха ніколи не крилася зі своїм ставленням до мене та сина. Я її сама
— Ох, ти ж така невдячна! Коли тобі самій було важко, ми тебе приймали,
Оксана майже виповзла з гіпермаркету, тримаючи двері ногою, бо в руках місця вже давно
— Віко, ти що, справді думаєш, що я ось так просто все кину і
Оксана Петрівна почувалася не просто втомленою – вона ніби жила «на батарейках», які давно
— Вибач, Маріє, я йду. Я зустрів іншу жінку. Вона при надії, чотири місяці.
Моя подруга завжди вміла привертати увагу і справляла враження на оточення, відколи я її