Я працювала помічницею власниці ветеринарної клініки. Був звичайний робочий день. Алла Михайлівна оглядала тваринку,
— Ти знову взяв 3000 гривень із скарбнички, не спитавши? — я ледве стримувала
Олександр махнув рукою услід машині, що від’їжджала. Він підкинув рюкзак вище, підхопив велику валізу
— Ти чула, що вони задумали? — шепотіла я самими губами стоячи біля вікна,
Їй кажуть: «А де ти проведеш відпустку? Чому не їдеш на море? Там пісок,
Сім років тому я думала, що одруження з Сашком принесе мені щастя, але не
Якби свекруха не обмовилася, то я б і не знала, що на мою працю
Коли я побачила, хто за святковим столом, то мало не впала. – Заходь, невісточко,
— Ти заробляєш непогано, а жити на ці гроші не навчилась — дорікнула вона,
— Богдане, уявляєш, мені дали премію — цілих 30 000 гривень! — радісно вигукнула