Історії з життя 0
Знову про гроші? Ти завжди така – рахуєш кожну копійку! Я думав, ти приїхала до мене, а ти покерувати. Ти навіть не дружина мені! Це наші сімейні справи, не втручайся!”
Я стояла перед дверима своєї квартири, тримаючи ключі в руці, які раптом стали не
Історії з життя 0
– У мене є план, запрошуй до нас свекруху на обід недільний. Я погодилася і з нетерпінням чекала, що ж мама таке придумає.
Мені було не зрозуміло, чому свекруха так прискіпливо ставиться до нашої квартири. Так, однокімнатна,
Історії з життя 0
Давай я допоможу,” – запропонувала я, хоча не повинна була б, адже ми були в гостях. Та Марта одразу й погодилась, тож мені довелось стати і мити посуд, уявіть собі
Я сиділа за тим дерев’яним столом у саду, тримаючи в руках склянку з охолодженим
Історії з життя 0
Оксані було важко прийняти, що після двадцяти років спільного життя Андрій, замість того, щоб поговорити віч-на-віч, надіслав їй повідомлення, де написав, що більше не кохає дружину
Оксана ніяк не могла заспокоїтись, а її доросла донька намагалася її втішити: – Мамо,
Історії з життя 0
Нещодавно, за горнятком свіжозвареної кави, я гортав ранкову газету і ввімкнув радіо. Ловлячи хвилю за хвилею, я раптом зупинився на теплому, оксамитовому голосі літнього чоловіка. Він розповідав про «тисячу кульок».
Нещодавно, за горнятком свіжозвареної кави, я гортав ранкову газету і ввімкнув радіо. Ловлячи хвилю
Історії з життя 0
Як це ти господинею себе тут не відчуваєш? Приїхала з Вінниці до Києва, тут тобі і квартиру на блюдечку піднесли, і машина є, і чоловік, якому кожна б позаздрила, а ти не господиня?
Я стояла в дверях їхньої вітальні, тримаючи в руках куртку маленького Максимчика, і слухала
Історії з життя 0
Аню, ну що ти? — відповів він, підходячи ближче і кладучи руку на плече. — Ти ж у нас зірка, заробляєш 45 000 на місяць. А я? Ну, мої 20 000 — це так, на дрібниці
Я сиділа за кухонним столом, тримаючи в руках рахунок за комунальні послуги – 2
Історії з життя 0
Минув рік, я була певна, що Віктор от-от мені освідчиться
Я вирішила поговорити з дружиною Віктора відверто, ситуація й так буле не проста, я
Історії з життя 0
Олено, що там відбувається? Я їду першим же поїздом!
Я стояла посеред вітальні, тримаючи в руках шматок рваного гобелена, який щойно був моїми
Історії з життя 0
Олена відсторонилася від чоловіка, – що ми скажемо нашому Петрикові? Що лелека приніс братика чи сестричку? Чи в капусті знайшли? – Ну, про лелеку й капусту розповідають дітям у три роки.
– Скажи мені, будь ласка, Гринишин, чому ти усміхаєшся? Мені хочеться плакати, а він

You cannot copy content of this page