Все своє життя я думала тільки про себе і жила для себе. Мені подобалося, що я могла робити те, що я хочу сама. Ніхто ніколи від мене нічого не вимагав, і я ні від кого не залежала.
Коли я закінчила навчання в інституті, то знайшла гарну роботу. Час летів так швидко. Я була дуже задоволена тим, як живу.
Я добре заробляла та мала можливість подорожувати. Я встигла за своє життя об’їздити багато країн. У мене були такі ж подруги. Я жила і раділа життю. Я вважала себе дуже щасливою жінкою. У мене було багато залицяльників. З деякими з них ми дуже швидко розлучалися. Вони просто бачили, що я не хочу створювати сім’ю.
Я справді ніколи не хотіла стати мамою. Я щиро вірила, що вона мені заважатиме жити так, як я хочу і так як я звикла. Дитина забиратиме у мене дуже багато часу. Я не хотіла ставати матусею, яка постійно переймається своєю дитиною і забуває при цьому про себе. Спочатку у мене просто не було такого бажання, потім у мене не було на це часу, а потім вже було для цього просто пізно. А може, я просто не хотіла відповідальності.
Але моє гарне життя пролетіло як одна мить. І ось я стала пенсіонеркою. Ось тут я і зрозуміла, яка ж я самотня. Виявляється, самотність – це неймовірно важко. Я зрозуміла, що життя прожила марно.
Як пізно я зрозуміла, що дуже важливо, щоб поряд з тобою була рідна людина. Та, якій ти будеш потрібна, про яку ти будеш піклуватися і вона буде піклуватися про тебе і буде тебе любити. Я зрозуміла, що я ніколи не була по-справжньому щасливою. Адже справжнє жіноче щастя це бути мамою. Я так заздрю зараз своїй рідній сестрі. У неї є чоловік, є двоє дітей і вже є троє онуків.
Ми з Танею дуже мало спілкувалися усі ці роки. Вона була просто не згодна з моїми поглядами на життя. Але я її ніколи не слухала. Мені подобалося бути вільною та незалежною. Мені подобалося, що я красива та доглянута. Я думала, що так буде завжди, і що я завжди подобатимуся чоловікам.
Але ці часи вже давно минули.
Я так хочу, щоб поряд зі мною були рідні люди. Я хочу спробувати налагодити стосунки зі своєю сестрою та своїми племінниками. А ще хочу зустріти чоловіка, аби мати з ким проводити довгі вечори і щоб ми могли турбуватися один про одного.
Не знаю, чи це вийде у мене і чи не спізнилася я.