fbpx
Історії з життя
Перед дружиною багато в чому завинив. Всіляке бувало, навіть косметику ховав, щоб вона не настільки красива перед іншими була. Спочатку це ніби як жартома було, а потім почав уже палицю перегинати. Сам відчував, що мені потрібно позбавлятися від цих нісенітниць, але соромно було йти до якогось там психолога

Одружився я в 28 років з жінкою старшою від себе – їй було вже 30. На жаль, з дуже красивою жінкою, це завжди для ревнивця справжнє випробовування. А я і є справжній Отелло, в цьому і була причина нашого розлучення. Я її шалено ревнував навіть до колишнього чоловіка від першого її шлюбу, хоч вона його на дух не переварювала, та й дітей в минулому шлюбі не було. Але все одно, як уявляв, що вона його колись була з ним, аж трясло всього.

Так, я перед дружиною багато в чому завинив. Всіляке бувало, навіть косметику ховав, щоб вона не настільки красива перед іншими була. Спочатку це ніби як жартома було, а потім почав уже палицю перегинати. Сам відчував, що мені потрібно позбавлятися від цих нісенітниць, але соромно було йти до якогось там психолога, хоч дружина і пропонувала.

Коли дружина була при надії, я трохи заспокоївся. Великий пузік, хвіст на потилиці, мінімум косметики – на таких жінок чоловіки не дивляться. Дитину ми дуже чекали, особливо сина, ось хлопчик і з’явився. Поки годування, відпустку, те-се, я якось був спокійний, але все одно, непокоївся навіть тоді, коли вона з коляскою гуляла. Стояв, в вікно пас, щоб на виду була. А потім син в дитячий садок пішов, і дружина знову вийшла на роботу, ось тут я серйозно засмикався.

Колектив у дружини переважно жіночий (великий магазин тканин), але є ж і клієнти. Чомусь мені здавалося, що туди приходять чоловіки саме на неї подивитися і потім забрати мою дружину. Вона мене переконувала, що туди приходять в основному жінки, але в думках я накручував зовсім інше. Один раз у дружини була ревізія, вона сказала, що затримається. Я чекав біля вікна і побачив, що моя дружина виходить з машини якогось чоловіка, люб’язно з ним попрощавшись. Я вибіг на вулицю, машину не наздогнав, але зате вдома я вже слів не добирав.

Скільки б я не просив потім у неї вибачення, вона все ж подала на розлучення. Сказала, що і так терпіла мої вибрики і вже в душі готова була розлучитися, але такі слова і думки – це вже занадто. Як виявилося – цей чоловік на машині – це чоловік її колеги, просто повідвозив всіх жінок з роботи додому, тому що пізно було. На суді під час розлучення вона ще сказала, що я і до дитини неадекватно ставлюся, хоча ніколи такого не було – я дуже люблю сина. Але це спецом вона так зробила, сказала, що це для того, щоб мене ніколи більше не бачити.

Але судом все ж було визначено графік мого спілкування з дитиною: раз в тиждень на нейтральній території. Вирішили, що будемо десь зустрічатися, вона передає мені сина, а ввечері його забирає, але до неї додому мені приходити не можна. Спочатку я не стримувався, почав приходити до неї додому, побачити сина, хоча і заодно подивитися чи одна вона там вдома чи ні. Ніяких зайвих дій я не чинив. Але дружина стала викликати сто два, і дільничний мене попередив: ще один такий дзвінок, і він запроторить мене куди треба.

Так минуло майже півроку. Синові вже 5 років і він мені розповідає, що у них вдома відбувається. Він часто говорить, що з ним сидить якась тітонька, мама вечорами десь буває, він іноді навіть без неї спати лягає. Зрозуміло, у мами особисте життя налагоджується. Але чому дитина з якоюсь тітонькою? Як я потім дізнався – це найнята няня. Я обурився, адже замість того, щоб довірити дитину мені, на мої ж гроші сидить стороння тітка. Подзвонив дружині, зажадав, щоб вона віддавала сина мені під час своїх пригод, а не якісь няні.

Дружина сказала, що в свій дім мене не пустить, а до мене возити – довго і накладно, з нянею простіше, не треба туди-сюди дитину тягати. Та й взагалі, у неї не побачення вечорами, а підробіток, тому я повинен радіти і таким зустрічам з сином – раз в тиждень, а то вона і цього мене може позбавити!

Тепер ось у мене головне питання: як вирішити цю проблему? Я не хочу, щоб з моїм сином сиділа незрозуміла пані. Подавати в суд? Небезпечно: а раптом дружина виграє і взагалі мені дитину тоді вже не побачити ?! Я досі кохаю свою дружину, вона про це знає, і каже, що я їй життя не дам, якщо хоч раз вона мене до себе підпустить. Але це не так, мені зараз потрібна тільки дитина! Мені мало цих тижневих побачень, я хочу бачити малого частіше! Так, я був неправий, що наколотив такого в своєму житті, але є ж шанс виправитися! Хоча б перед сином. Чужа тітка у вигляді няні йому не потрібна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page