Якось поїхала я на гостину до подруги за кордон. Перше, на що звернула увагу у іншій країні – кермо у машині з іншого боку.
— Оксано, – запитую подругу, яка саме їде за кермом, – а як ти звикла до того, що кермо не там, де ми його з появи на світ бачити звикли. У мене ось аж голова обертом, коли дивлюсь на те, як тут авто рухаються.
Оксана дівчина весела і завзята. Починає розповідати, як непросто було перевчитись і скільки раз на права здавала.
На завершення історії чую наступне:
— А взагалі. – каже вона, – Мій чоловік каже, що я щаслива. Якби ти знала, скільки зі мною всього за кермом сталось, скільки разів я з незвички на той світ ледь не перебралась. О-го-го! Ось, на чоловіковій машині зараз, бо моя в ремонті.
Ніколи. Ніколи в житті я так гаряче не молилась.
Головна картинка – pexels.
