fbpx
Історії з життя
Перші 10 років все було, цілком пристойно і нам усе подобалось. У них з’явились прекрасні діти. Зять, завдяки зв’язкам мого чоловіка, отримав ще більш престижну посаду. Вони продали свою першу квартиру і купили побільше. Ми, звісно, все контролювали і вчасно корегували плани молодих, якщо бачили, що вони хочуть зробити помилку. Але, раптом, зятя як підмінили. Він став дорікати дочку, що вона нічого сама в житті не досягла. Що спочатку ми її “тягли” (так і сказав, Уявляєте?) а тепер він “мусить” годувати

Моя дочка рано вийшла заміж. Їй було всього 20 років. Вийшла вона за свого однокурсника. Він мені не подобався, якимось він мені надто не надійним здавався. Але дочка його полюбила, а я не стала перечити.

Зіграли весілля і почали молоді будувати свою сім’ю.

Ми допомагали дітям: купили їм невелику однокімнатну квартиру, щоб вони не витрачали свої гроші на оренду житла. Чоловік знайшов зятю роботу, дуже хорошу, з гідною зарплатою.

Перші 10 років все було, цілком пристойно і нам усе подобалось. У них з’явились прекрасні діти. Зять, завдяки зв’язкам мого чоловіка, отримав ще більш престижну посаду. Вони продали свою першу квартиру і купили побільше. Ми, звісно, все контролювали і вчасно корегували плани молодих, якщо бачили, що вони хочуть зробити помилку.

Але, раптом, зятя як підмінили. Він став дорікати дочку, що вона нічого сама в житті не досягла. Що спочатку ми її “тягли” (так і сказав, Уявляєте?) а тепер він “мусить” годувати.

З дітьми він відмовлявся допомагати, говорив, що і так виморюється на роботі, а оскільки наша донечка не працює, то може хоч це робитиме до ладу. Дочка стала стала переживати через усе це і навіть плакала.

А нещодавно я стала свідком того, що мій зять сидів з якоюсь малодицею в кафе, мило трималися за руку, а на столі стояв шикарний букет квітів. Зять мене побачив, але вдав, що це ділова зустріч і навіть познайомив нас. Але ж я життя прожила. Мене не так просто одурити.

Весь вечір я з чоловіком розмовляла. Справ було досить багато. По перше – розлучення, а потім розділ майна. Донька не надто хотіла покидати свого чоловіка, але ж нащо нам такий? Ми й без нього впораємось, тим паче у мого чоловіка уже давно на прикметі є новий претендент на роль батька нашим онукам.

вони розлучились. З посади колишнього зятя одразу звільнили. донька наша зараз бігає на побачення до нового кавалера – хороший чоловік, ми не помилялись. І все, ніби й добре, але родина колишнього зятя нам спокою не дає. Щодня телефонують і роблять нас винними у розпаді такої родини.

Але мені ось цікаво: де ж наша вина? Ми завше підтримували і допомагали молодим. А якщо це не цінується, то нащо винних шукати?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page