Сім’я Андрійченків очікувала радісну подію. У старшого сина з дня на день повинен був народитися первісток. Син.
Глава сімейства Андрій Андрійович Андрійченко і його дружина Анна Михайлівна були дуже щасливі.
— Ще один Андрій Андрійович народиться! Продовжувач роду Андрійченків! — гордо сказав чоловік.
— Ні, тату, Євген Андрійович, — виправив батька син Андрій.
— Який ще Євген? — обурився батько. — Мій дід був Андрієм Андрійовичем, батько теж. Тебе, свого первістка, я Андрієм назвав. Це наша сімейна традиція! Не можна її порушувати.
— Тату, Оксана вирішила назвати сина Євгеном в честь свого батька, я не хочу з нею сперечатися. Якщо у нас буде ще один син, ми назвемо його Андрієм.
— Первісток повинен бути Андрієм! — продовжував наполягати на своєму батько. — Ось другого і називайте хоч Євгеном, хоч Петром, як захочете.
— Тату, все вже вирішено! — твердо сказав син.
— Ким вирішено? — втрутилася Ганна Михайлівна. — Чому ти дозволяєш дружині вирішувати за вас двох?
— Ми разом так вирішили, — відповів Андрій.
— Вирішили вони. Ти ж з дитинства знав, що якщо у тебе народиться син, він повинен бути Андрієм, це ж традиція, — сказав батько.
— Тату, не ображайся, але мій первісток буде Євгеном. Гаразд, я поїхав, Оксанку сьогодні планово госпіталізували .
***
— Не чекав я такого від рідного сина, — сказав Андрій Андрійович дружині, коли син поїхав.
— А може краще з Оксаною поговорити? — запропонувала Ганна Михайлівна. — Це ж вона наполягає на тому, щоб назвати сина Женею.
— Спробуй! Аню, я не розумію нашого сина, чому він йде на поводі у дружини.
***
Увечері Андрій зателефонував батькам по відеозв’язку.
— Мамо, тату, вітаю! У вас внучка! Женька!
— Як внучка? — здивувалися батьки. — Ви ж сина чекали!
— Та ми й самі здивовані. Адже на першому обстеженні Оксанці сказали, що начебто у нас буде хлопчик, але термін був ще невеликий. А на двох наступних дитина поверталася так, що просто неможливо було визначити. Ми чомусь не сумнівалися, що чекаємо сина. Оксанці і бабуся сказала: «У тебе животик такої форми, що відразу видно — хлопчик буде».
— Оце так новина! — вигукнув Андрій Андрійович. — Здивували так здивували!
— Ми самі здивовані не менше.— засміявся син. — Бачиш, тату, ти даремно хвилювався, що у нас не буде Андрія. Буде Женя! Але дівчинка.
— А я рада, що внучка, — змахнула сльозу Анна Михайлівна, — я завжди мріяла про доньку, але Бог послав мені двох синів.
— Але другу дитину, якщо син буде, щоб обов’язково назвали Андрієм, — строго і в той же час весело сказав батько.
— Обов’язково, тату! Ну все, рідненькі, до зв’язку! Купуйте рожеві сорочечки, — сказав щасливий молодий батько і відключився.
— Ну що ж, Женя то Женя, — посміхнувся Андрій Андрійович, обіймаючи дружину.
Фото ілюстративне.