fbpx

Підготовка до мого весілля була майже завершеною. Декор залу обрано, запрошення розіслано і визначене меню. Аж тут сестричка моя приходить з новиною. Тепер і не знаю, що ж робити далі

Два роки тому, мій хлопець зробив мені пропозицію, і я відповіла: – Так! Ми вирішили одружитися, і дуже серйозно віднеслися до майбутнього святкування.

Я знайшла гарне місце для проведення весілля – красивий банкетний зал на березі озера. На жаль, на найближчі три роки він був заброньований. І ми вирішили почекати, щоб відсвяткувати весілля в місці своєї мрії.

Весілля було призначено на листопад. Ми вже оплатили зал, декораторів та ведучого.

Моя молодша сестра, менша за мене на три роки. Але місяць тому з’ясувалося, що вона при надії від свого хлопця. Тому ми почали терміново готуватися до весілля. Сестра хотіла вийти заміж у листопаді, поки ще в сукню увійти зможе. Ми звісно її підтримали.

Аж тут на сімейній вечері у нашої мами сестра звернулась до мене:

– Я хотіла поговорити з тобою, сестро. Я дуже сподіваюся, що ти зможеш поступитися мені своєю бенкетною залою. У мене не має багато часу, щоб планувати свято. Тим більше, я тепер відвідую заняття для майбутніх мам. Це дуже важливо для мене, я буду вам вдячна.

Я, чесно кажучи, злегка оторопіла. ну, по-перше, це наша з майбутнім чоловіком мрія на яку ми витратили купу коштів і часу. Чекали три роки. По-друге, я вже все спланувала і запрошення розіслані, а там вказана адреса. Тобто, сестрі я не тільки місцем святкування а й датою весілля повинна поступитись, чи як?

Я заперечливо захитала головою, вважаючи це все жартом. Ну, мені б таке і в голову б не прийшло, тому я не сприйняла серйозно слова сестри, а даремно. Навіть мама вважає, що я повинна поступитись сестрі.

Тепер у нас не передчуття свята, а якась незрозуміла ситуація узагалі. Мама на стороні сестри і вважає що я не права і повинна поступитись, адже сестра при надії. Більше того вони з сестрою уже й запрошення на день мого весілля розіслали усім гостям вказавши адресу проведення мого свята. Я ж поступатись не маю наміру про що їм обом говорю постійно, хоча ті кажуть, що я не посмію так вчинити.

От мені цікаво, як я повинна була вчинити? Планувати, мріяти і про все домовлятись, а потім все це на блюдечку сестрі піднести, чи як?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка ілюстративна – pexels.

You cannot copy content of this page