Йдемо ми з чоловіком із супермаркету. — ділитися з нами 36-річна Валерія. — Чоловік погладшав, у потертих спортивках. З грошима у нас туго. Раптом біля нас зупинився дорогий Лексус. Відчинилися двері і з нього вийшов Васька.
— Та вас не впізнати. Давайте додому підвезу.
Валерія із чоловіком середньостатистична сім’я. Вони мають доньку семи років. Працюють п’ять днів у фірмі. Субота, неділя – вихідні. З фінансами у них не дуже, але й не бідують. Нещодавно вони купили машину, щоправда, у кредит. Лексус їм не світить, звичайно, але на недорогу іномарку грошей вистачило.
Васька був другом дитинства чоловіка Валерії Миші. Ще в юності вони хотіли розпочати спільний бізнес. Але для цього треба було закласти свої квартири. Васьці дружина дозволила, а ось Лера Міші – ні.
— У той час Мішка мій так тією ідеєю перейнявся. А ми лише університет закінчили. Треба було кредит у банку брати. А хто йому дасть? Ось і почав він мене вмовляти закласти квартиру, в якій ми жили.
Оце історія.
Пропонував спочатку орендувати квартиру, поки бізнес розкрутитися. А ми свою продамо і вкладемо у бізнес. Я протестувала, як могла. Сховала всі документи на квартиру, щоб він того не зробив. На те житло тато з мамою роками заробляли, яке продам.
Що ж…
Відтоді ми про Ваську не говорили. А тут він сам намалювався. Та ще й на новенькому Лексусі. Мишко як його побачив, перестав спати ночами. Звичайно, в машину до Васьки ми не сіли.
І тут став видавати.
Виявилося, що всі ці роки він не міг простити дружині, що не дала скористатися шансом, який давало їм життя. Мишко всі ці роки спостерігав за сторінкою Васі у соціальній мережах. Той розкрутився, купив велику квартиру. Декілька разів на рік їздив за кордон відпочивати. Мав великий заміський будинок.
— От і ми могли б зараз так жити, — сказав Валерії. — А ти мені тоді все життя під укіс пустила.
Валерія не витримала і подала на розлучення. Це була остання крапля у їхньому і так не простому спільному житті.
А у чому моя вина? – Запитує Лера. — Захотів би реалізуватися – реалізувався б і так. Деякі з нічого щось отримують і живуть прекрасно. А квартиру свою закладати ні тоді ні зараз нікому не дам. Нехай тепер спробує сам, без мене піднятись. Я ж йому не даю. Тепер – вільний.
Головна картинка – pexels.
