Коли Андрія підвищили по роботі і він став Андрієм Івановичем, це ніяк не вплинуло на його сім’ю. Жінка й далі крутилася навколо дітей, кухні і порядку. А після того випадку на корпоративні, Андрій Іванович зовсім перестав брати Ірину з собою на такі свята. Здавалося б, нічого такого – його дружина не встигла зробити манікюр і весело про це розповідала його колегам. Він не чув всієї розмови, але приблизно знав зміст – поки перегладила йому до ідеального стану костюм і сорочку, то сама в що встигла – в те й вскочила. І хоч вона виділялася тим, що не мала величезних губ та довжелезних нігтів кричущого кольору, Ірина була весела і якась справжня.
– Відколи це доглянуті нігті стали причиною для сміху, – обурився хтось з офісних дівчат.
– Відколи вони стали сенсом життя, – відповіла Ірина і її слова зал зустрів німою мовчанкою.
Андрій зрозумів, що всі офісні стали до Ірини в опозицію. Особливо постаралася секретарка їхнього головного, яка мала всі ті атрибути, які щойно висміювала Ірина.
Коли він перестав її брати на вечірки, вона все зрозуміла, і він підозрює, що ще й дещо зпрогнозувала.
У Андрія Івановича з’явилася нова секретарка, не секретарка, а чарівна фея з глянцевого журналу. І ця різниця ставала для нього невиносимою: між ніжним ароматом парфумів і домашніми варениками з капусти, між велетенськими очима секретарки і невиспаними очима Ірини, бо знову діти похворіли…
Коли в Андрія не було вибору, то його сім’я здавалася йому цілком нормальною. Але тепер різниця стала очевидною – безтурботна секретарка чи вічно заклопотана дружина?
Він зроби свій вибір і повідомив про нього Ірині:
– Я зустрів іншу жінку і не хочу тебе дурити, – він не пам’ятає чи точно казав ці слова, але погляд Ірини запам’ятав, як і те, що вона тоді готувала його улюблені голубці.
Вона якось розгублено то клала на стіл його тарілку, то забирала, а він щасливий і голодний збирав речі.
Проте, жити в орендованій квартирі виявилося не так чудово, як він вважав, бо всі клопоти по вмеблюванню він мусив брати на себе, як і по харчуванню. Як виявилося, чарівний Ангел не буде мити посуд в перший тиждень, коли свіжі нігті, вона не буде й готувати, щоб не здерти манікюр.
– Котику, ти ж знаєш, скільки він коштує? Може, нам краще їсти в ресторанах?
Спочатку Андрій Іванович аж плечі розпирав від гордості, що веде в ресторан Ангела і всі навколо йому заздрять. Але з часом виявилося, що його начальницька зарплата не покриває всіх забаганок Ангела і орендної плати з ресторанами. Як виявилося, його Ірина таких випробувань його позбавляла.
Став Андрій Іванович сам готувати їсти. А щаслива секретарка ділилася з подругами «як приручити дракона»:
– Сам готує і робить мені сюрпризи, бо дуже мене любить…
А Андрій Іванович радо посидів би у своєму улюбленому кріслі перед монітором, але треба перемити посуд, бо у Ангела здерся нігтик:
– Пожалій мене і обійми!, – пхинькала вона.
А якось Андрій Іванович побачив на вулиці Ірину, його рідну Ірину, яка йшла поруч з якимось чоловіком і про щось весело розповідала. Може, про манікюр?
Фото Ярослава Романюка
