Кілька років тому мій син вчинив негарно. Він покинув свою дружину з сином заради іншої жінки. Для всіх це стало великою несподіванкою. Тому як одружився він з любові, на невістку ніколи не скаржився. І невістка каже, що у відносинах у них було все добре. А потім в один, далеко не прекрасний, день він заявився додому і повідомив дружині, що покохав іншу жінку і їде з нею жити в інше місто. Невістка була в осаді, як і я, коли дізналася про те, що трапилося.
З новою дружиною син познайомив мене тільки через рік після розлучення. Нічого примітного я в ній не побачила, але раз вона миліше синові, ніж матір його дитини, то Бог йому суддя. Я весь час намагалася напоумити сина, але марно. Чим довше він жив далеко від дому, тим рідше дзвонив мені. І взагалі наші відносини погіршувалися з кожним роком. А потім я дізналася, що і онукові він перестав допомагати. Після того, як син пішов із сім’ї, невістка образилася чомусь і на мене. Я кілька років не бачила онука. Якщо чесно, я відчувала себе самотньою, і сподівалася, що хоча б онучок стане мені втіхою. Але потім невістка передумала і вирішила все ж, що у хлопчика повинна бути хоча б бабуся.
Вона почала привозити до мене онука, чому я була дуже рада. Я завжди рада з ним поняньчитися. Завжди намагаюся якийсь подарунок купити. Разом ми ходимо в парк годувати голубів і спостерігаємо за качками в озері. Я люблю читати йому казки і розповідати історії. І ось одного разу колишня невістка поскаржилася, що у нього холодна курточка. Мені не шкода нічого для онука і я купила нову. Але з тих пір, кожен раз, коли невістка привозить онука до мене, то просить щось йому купити. І це не дешеві речі. Те кросівки, то черевички, то штани. Неначе це дрібниця.
Я розумію, що син мій непорядна людина, але я ж не винна в цьому. У мене невелика пенсія і мені не по кишені такі покупки. Я намагалася натякнути їй, що мені не під силу щоразу купувати дорогі речі. Але вона або не зрозуміла натяк, або прикинулася, що не зрозуміла. Це вже нагадує свого роду обмін: я вам – онука, а ви – йому одяг.
Я дуже люблю свого онука, і хочу, щоб у нього були хороші речі. Але дійсно не можу собі цього дозволити. Дзвонила синові, просила його схаменутися і хоч чимось допомогти своїй дитині, але у нього зараз тимчасові фінансові труднощі і він не може нічим допомогти. Говорити колишній невістці прямо, що я не можу більше нічого купувати, я соромлюсь. Адже тоді вона може образитися і знову не завозити мені хлопчика. Як мені вчинити і, що сказати невістці, щоб вона правильно мене зрозуміла? Я не хочу знову залишитися одна і не бачити свого онука.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
