– Коли сестра попросила прихистити її сина на кілька днів, я, звичайно, погодилася. Вані потрібно було пройти обстеження в нашому місті і щоб кожен день не їздити, вирішено було, що він поживе у мене. Тим більше я вранці йду, приходжу тільки близько восьмої вечора, думала, що ми і перетинатися не будемо, – розповідає Настя.
– Племінник приїхав вранці, я йому вручила ключі, сказала почуватися як вдома і пішла. Ваня, мабуть, вирішив і справді почуватися як вдома: мене чекав брудний посуд і його розкидані речі, самого племінника вдома не було-пішов гуляти з друзями, вони з сестрою раніше жили по сусідству, тому приятелів у нього тут багато. Ну, думаю, кілька днів ще потерплю. Ці кілька днів затягнулися на тиждень. Я вже запитала безпосередньо у сестри, коли закінчиться обстеження. На що вона відповіла, що Ваня чекає результатів, потім знову на прийом, ну, а потім вже додому. Зціпивши зуби, я прочекав ще кілька днів, Ваня все так же наводив удома бардак, жив як в готелі – поїв, попив і пішов, навіть тарілку за собою не прибере, хіба носом тикнеш. Провела з Іваном бесіду на тему порядку в домі, але результату вона не дала.
Набридло мені і готувати щодня вечорами, замість відпочинку, я стою біля плити, а потім ходжу привожу квартиру в порядок. Та й домовлялися з сестрою на кілька днів, а пройшов майже місяць. І не виженеш його, не чужа людина.
Коли мій племінник нарешті поїхав додому, я зітхнула з полегшенням. Але подзвонила сестра і мій піднесений настрій випарувався: Ваня вирішив в цьому році вступати до технікуму в моєму місті, а поселити вона його хоче в моїй квартирі! Тому що Іванкові, з її слів, так у мене сподобалося, до того ж я за ним приглядати буду, щоб не вліз кудись. Ну і вирішальний аргумент – навіщо мені одній дві кімнати, самотньо ж самій жити, а з племінником мені буде не нудно!
А мені не самотньо, мені добре одній, не хочу бути прислугою у малолітнього ледаря, хай він і мій племінник, але по-іншому я його назвати не можу. Ось як до сестри донести цю інформацію і не образити? Я її дуже люблю, але і з її сином возитися у мене бажання немає.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
