Моїй доньці Вікторії двадцять років, вона студентка, закінчує третій курс університету. З десяти років я виховувала її сама і завжди вважала розумною і розважливою дівчинкою.
Завжди мріяла, щоб вона отримала добру освіту, знайшла собі роботу до душі, вийшла заміж за коханого хлопця. Але ось з останнім пунктом вийшло непорозуміння.
Їй сподобався не красивий і перспективний ровесник, а 42-річний дядько з бородою. Ще й з колишньою дружиною і дитиною, яким він залишив квартиру, а сам живе на орендованій. Вчинок, звичайно, похвальний, але мені від цього не легше.
І я розгублена, чесно. Він людина цікава, годі й казати. Начитаний, програміст, характер у нього спокійний, багато захоплень. Словом, я розумію, чому він міг дочку зацікавити – вона у мене абсолютно не компанійська, а ось будь-які розмови про високі матерії, науку і книги це її. Але він – мій ровесник.
По-різному свого зятя уявляла, але не так. Ще й постійно відсиджується у нас вдома і мене це дратує. Ну не готова я бачити свою дівчинку поруч з дорослим чоловіком, який у батьки їй годиться. Це якось нерозважливо, правда? Чи я не права і безнадійно відстала від життя?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
