fbpx

Побігла до сватів останні організаційні питання перед весіллям обговорити. їм мене не видно не було з двору, тож я стала випадковим свідком їхньої розмови. Розвернулась і не пішла – полетіла до дому

Так вийшло, що з майбутніми сватами ми живемо дуже близько. За кілька днів до весілля наших дітей я вирішила без дзвінка навідатися до них та обговорити кілька питань.

Наші діти були однокласниками. Вже коли вони перейшли до одинадцятого класу, ми були впевнені, що Максим та Ліза одружаться. Після закінчення школи та вступу до вузів в обласному центрі Максим перевівся на заочну форму навчання та почав працювати. А Ліза, як нещодавно дізналися, скоро йде в декрет. Поки не було помітно цього факту, вирішили організувати дітям весілля. Ні ми, ні свати начебто не були багатими людьми, але на скромну урочистість гроші відклали.

І ось пішла я до майбутніх сватів обговорити кілька питань щодо святкування. Біля їх паркану густо розрослися вишні, тому вулицю з їхнього двору взагалі не було видно. Коли підходила, то почула розмову:

— А якщо дитина не буде схожою ні на Лізу, ні на Максима? Якщо Максим щось запідозрить? — каже сват до своєї дружини. – Не можна так, Тоня.

– Потрібно мовчати, – відповіла Антоніна. — А далі розберемося щодо ситуації. Ліза любить Максима, і та її помилка не повинна вплинути на їхні стосунки.

Я розвернулась і пішла додому, навіть забувши, навіщо ходила до них.

Але, виявляється, свати помітила мене, і скоро прибігли

— Наші діти створені один для одного, ми це розуміємо, Людо! Не треба через наші пусті балачки їх розлучати! Нехай одружуються, живуть, виховують дитину, а потім ще одну матимуть. А може то й твій онук буд? як поясниш чому росте без тата. Та й з сином ми тобі допомагатимемо. Тобі ж щороку на реабілітацію потрібно його возити?

Зізнаюся, я погодилась! Розумію, що вчинила можливо не правильно, але я бачу, як кається Ліза і як вони одне одного люблять. Я не знаю, в яку історію поталанило потрапити Лізі, але хіба майбутня дитина винна в тому?

Дуже сподіваюсь, що у наших дітей усе складеться! Молюся, щоб вони прожили щасливе життя і подарували нам кількох онуків. А допомога сватів пішла моєму меншому сину тільки на користь, уже ходити починає.

Я зберігатиму мовчання і далі. Свого першого онука люблю як рідного, а він викапана матуся, так що питань ні в кого не виникає.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page