fbpx

Почувши новину від чоловіка Зіна ледь не розплакалась. Уявити такого вона просто не могла. Але все виявилось правдою. Свекруха зробила так, як зробила і нічого і ніхто змінити вже не міг

– У моєї подруги Зіни зараз така ситуація в житті, навмисне не придумаєш! Я ніколи не думала, що таке може бути на світі.

Зіна та Світлана були раніше колегами. Протягом 3 років вони працювали в одному кабінеті, доки Зіна не пішла у декрет. Світлана нещодавно змінила місце роботи. Але жінки настільки потоваришували, що спілкуються і досі. Вони постійно телефонують ода одній, іноді зустрічаються. Обговорюють один з одним різні новини, діляться подіями у своєму житті.

Світлана продовжила.

— Зіна мені постійно розповідала про свою свекруху різні історії. Мені вони весь час здавались якимись дивними. Я іноді думала, що моя подруга трохи перебільшує, все ж таки не у кожної невістки свекруха гарною буде. Наприклад, моя свекруха теж не подарунок, однак вона не може таке зробити, як та жінка.

— Цікаво, що ж там аж такого могло трапитись?

— Ну от одного разу вона попросила свого сина, щоб той узяв для неї кредит, бо вона на пенсії, грошей їй не вистачає. А їй заманулося з’їздити в санаторій на оздоровлення. Чоловік Зіни одразу погодився і вже ж таки мав іти у той банк. Добре що Зіна вчасно зупинила.

— Та ну, хіба таке можливо?

— Це половина історії. Коли та жінка зрозуміла, що нічого не вийде, вона просто взяла і пішла по родичахз сумною історією про власне здоров’я. а потім просто сину сказала скільки і кому саме винна, а головне у який термін потрібно повернути.

Але і це ж як виявилось були лиш квіточки.

— Одного дня Ігореві терміново знадобилися якісь документи, які були у матері. Він поїхав до неї додому, а йому відчинили двері незнайомі йому обличчя. З’ясувалося, що мама продала квартиру, а це були нові господарі.

— А вона мала кілька квартир?

— Та якби! Ось у тому й справа, що квартира була єдина. Вона її продала, а сама на орендованій жити стала.Їздить зараз по світу і фото шле з різних куточків. Каже, що тієї суми їй до кінця життя вистачить, але всі розуміють, що такого не буде.

— А син що?

— А нічого. Чекають чим та Одіссея скінчиться. Розуміють, що доведеться маму у себе потім поселити, бо як не крути, а вона повернеться до них. Квартиру продала вона двокімнатну і ясно що не за всі гроші світу.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page