fbpx

Подруга доньки уже всі три місяці після школи сидить у нас допізна. Батьку її забирають о дев’ятій. І все б нічого, але я з тими людьми навіть не розмовляла ніколи. Більше того, на батьківських зборах, мама подруги доньки, навіть не привіталась зі мною

Після школи однокласниця моєї доньки одразу йде до нас, навіть портфель додому не заносить. Вона засиджується допізна. Я не можу попросити її піти, хоч ми всі втомлені і хочемо відпочивати.

Віка каже, що їй удома нудно, бо батьки до вечора на роботі. Саме тому вона йде до нас додому, щоб з Аллою навчати уроки та розважатися.

Дівчинка харчується у нас. Я вже навіть звикла готувати більше, але мені це однаково не приємно. Доводиться більше купувати смаколиків, фрукти, солодощі, а наш сімейний бюджет не гумовий. Ми люди небагаті.

Звичайно, багато хто почне дорікати мені, але справа не в економності, а у відношенні батьків до дитини. Так, раніше запрошували всіх додому на обід чи в гості, проте тепер інші часи.

Я сама виросла так. Ми могли подзвонити до будь-якої квартири та попросити води. Іноді сусіди пригощали нас квасом, компотом чи лимонадом. Ми всі ходили в гості, але батьки навчали нас певним правилам. Навіть діти знали, що не можна приходити до інших без попередження і надовго.

Моя мама часто годувала цілу компанію дітей, а потім ми всі разом прибирали зі столу. Така ситуація була скоріше нормою, ніж винятком. Однак ніхто не користувався цим, адже ми розуміли, що створюємо певні труднощі для батькам.

Ми виховані по-іншому. Ми з братом завжди бігли додому, якщо хотіли їсти. Та й розуміли, що засиджуватись до вечора в гостях не потрібно. Коли дорослі поверталися з роботи, ми розходилися, бо знали, що їм хочеться відпочити у тиші, переробити домашні справи, поспілкуватися між собою.

Саме тому мене дивує позиція батьків. При зустрічі вони навіть не вітаються з нами. Я спробувала було заговорити, так потрібно було бачити вираз обличчя мами Вікторії. Ніби вона сама у кімнати а стіна говорить. Я за неї аж перейматись почала, чесно. Але як можна не подякувати, не запитати як поводить себе на гостині її дитина?

Тепер не розумію, як бути. Моя донька дуже гарно спілкується і дружить з тією Вікою. Забороняти щоб вона приходила? А якщо там таке відношення у сім’ї і до неї? Може цій дитині подітись просто нікуди і єдиний до кого вона може піти це наша родина? Чи тут щось інше?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page