У Києві юна підприємниця пропонує сусідам за гроші вигулювати їх собак, пише “Обозреватель”.
“Мене звуть Софія. Я – учениця 4-го класу. Мені подобаються не великі собаки. Мої батьки вчать мене заробляти гроші на свої потреби. Тому пропоную вигул не великих собак за гроші. Можу вигулювати собак з вулиць Новопольова, Суздольска і Шепелєва”, – опублікував пост школярки її батько Вадим Кириченко.
Також вона додала, що за детальною інформацією можна звертатися до Вадима.
Користувачі неоднозначно сприйняли цей пост. Деякі підтримали прагнення Софії заробити на кишенькові витрати, інші – розкритикували.
Читайте також: Одинадцятирічному хлопчику, якого під час пожeжі у Кемерові виштовхнув у вікно батько, розповіли про загuбель усієї родини
“Яка розумниця”, “Молодець”, “Зайка, ти розумниця, якби у мене була собака, я б обов’язково до тебе звернулася”, “Розумниця, Софійка! Я теж почала заробляти з 10 років”, – зазначили користувачі.
Fatma Ahm вважає, що не можна дітям довіряти собак. “Та вже, тут свою десятирічну боїшся зі своїм же псом випустити. А іншим хоч би що – “вчать заробляти”. Напевно, батькам припекло. Самі не пробували?” – зазначила вона.
“Однозначно. Те ж саме подумалося. Реалії сучасного життя, одні мaтюки на мові. Люди втратили грань розумного і здорового”, – підтримала її Анна Копцева.
Популярні статті
- До одруження ця риса характеру мого чоловіка не проявлялась. Тепер я й дихнути спокійно не можу. Під контролем кожна копійка в домі, а якщо я купую собі щось незаплановане – починає вичитувати мов дитя. А я молода і не обтяжена ніякими обов’язками. Чому я повинна економити? Навіщо?
- Знаю, що так не можна, але по іншому й не виходить. Якщо я скажу правду невістці – ми просто не виживимо. Переконую себе в тому, що син мені рідна дитина, але совість все ж діймає. Син не пробачить якщо я все розповім, от і мушу мовчати, хоча те, що він робить ну ні в які ворота. Чесно?
- Я вийшла заміж не за того брата. Розумію, що так не можна і родина чоловіка не заслуговує на таке, але вдіяти нічого не можу. Врешті, життя одне
- Батько у нас хороший і дуже нас любить, ми росли знаючи, що він у нас найкращий. Але у свої 56 вчинив не надто гарно з моєю мамою. Тепер я на роздоріжжі: Чи повинна я пробачити батька і продовжити з ним спілкування? Або продовжувати бойкотувати і ігнорувати його? Якщо я стану спілкуватися з ним, чи не буде це виглядати так, немов я зрадила маму?
- Рідна мама чоловікової дочки виїжджає за кордон, аби там вийти заміж. Він уперся і не дає згоди на те, аби дитина їхала. Усе я розумію, але мені те дитя навіщо? Якщо мама поїде а мала залишиться, то, що? Привіт Олю, ти мама восьмирічної чужої доньки. Чоловік постійно на роботі а я повинна буду знаходити спільну мову з не своїм дитям?