Потрібен ваш рада, мої дорогі читачі.
У нас хороша сім’я, мені 33, чоловікові 36, синочок 5 років. Свекруха – чудова жінка, у неї був ювілей в минулому році – 60 років.
Ми з чоловіком дуже багато працюємо. Через останні події в світі, зарплати сильно впали, а квітні взагалі сиділи без роботи, тому з грошима зараз не так добре, як завжди.
Доводиться трохи обмежувати себе в радощах. Звичайно, це не стосується дитини.
Садок закритий, а свекруха завжди була рада посидіти з онуком. З садка вона його частіше ніж ми забирала, сиділа до нашого приходу з ним. Часто вечеряли прямо вчотирьох.
Зовсім недавно, її наче підмінили. Останній раз я дуже здивувалася через її слова.
“Я що вам, доглядальниця? Я як на роботу сюди щодня. На роботі зарплату повинні платити …”
Я навіть не знала, що я можу їй відповісти. “Мамо, але ви ж бабуся і сидите зі своїм рідним онуком”, – хотіла сказати я, але через здивування навіть язик не повернувся. Тоді я промовчала.
Розповіла чоловікові (його тоді не було поруч). Він мені навіть не повірив, а після почув все на власні вуха.
Потім ми побачили, що з наших заощаджень зникло 1000 гривень, і відразу зрозуміли, куди вони поділися, а після Катерина Іванівна сама сказала, що взяла “аванс” з її слів. Просто сюр якийсь.
Зараз свекруха до нас не ходить. З сином сидить моя сестричка. Поки у неї нема навчання в університеті, вона може собі дозволити.
Але що робити потім. Не розумію, може і справді платити за таке потрібно?
Як ви вважаєте? Ніж наймати няню, то я вже краще свекрусі платити буду.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Ой, діти, діти! Я п’ятьох виховав, на ноги поставив, а ви одного батька прогодувати не хочете
- 5 квітня вшановується пам’ять святого Нікона: що не можна робити в цей день
- Ми з Тарасом обговорили все і вирішили, що нам обом потрібне весілля. Так, хай мені і за 35 але я хочу білу сукню і вельйон, а ще перший танок молодят і оте хвилювання неймовірного під час вінчання. Однак, мама моя виступила категорично проти нашої ідеї. Каже, що я узагалі не повинна виходити за Тараса заміж удруге. А тут ще й весілля робити
- Двері відчинив незнайомий чоловік, а за його спиною стояла сяюча Тетяна Павлівна і … тримала на руках немовля. Ось така золота у мене свекруха!
- Коли ми нарешті переїхали, свекруха попросила у сина запасний ключ, і коли я приходила додому, частенько заставала “маму” за обходом нашої квартири. Тут знову їй все не подобалося і вона через кожне речення нарікала, як же її синочку не пощастило. Коли з’явився наш син, вона почала приходити з першими півнями і вичитувати мене, що я не годую дитину за розкладом, що я не так прасую пелюшки, намагалася нагодувати місячного сина манною кашею