Сваха й зараз дуже ефектна жінка, а в молодості взагалі рахувалася красунею. І при такій красі була така само велика гординя, мовляв, я варта найкращого.
Її батьки таку поведінку заохочували, насамперед для того аби донька вдало вийшла заміж, за чоловіка багатого, а не за кароокого студента, що за душею нічого не має.
Емма, так звали сваху, була дівчина розумна і хід думок батьків одразу зрозуміла. Але на таку красу не було в тому місті кавалерів гідних, а з багатих всі були вже одружені.
Тому Емма роман закрутила і стала чекати, коли ж її багатий та впливовий Василь піде з родини та одружиться на ній.
Конкурентки в дружині не бачила. Єдині, кого Василь сильно любив – то були діти, тому вона вирішила, що саме цим і припне до себе чоловіка.
Але на хитру Емму був такий самий хитрий Василь і лише через багато років він зробив необачність і на світ з’явився Орест.
На той момент Еммі вже було за тридцять і вона чітко зрозуміла, що Василь таки не покине родину. Єдине, що вона від нього вибила – дитина носила його прізвище і він забезпечив сина.
Правда, ніколи не бачив, бо Емма віддала дитину в село батькам.
Отак хлопчик ріс далеко від мами і від тата, а Емма батькам розказала лише те, яке прізвище в дитини. То невелике місто за сучасними мірками, тому однофамільців була ціла купа.
Спочатку Орест хотів знати, хто його батько, але мати вперто мовчала. Тепер вона чомусь не хотіла аби Василь мав сина, про якого дуже мріяв, бо мав з дружиною лише доньок.
Особисте життя їй не вдавалося. Чи то чоловіки знали, хто вона, чи боялися підступитися. Але така краса пропадала на самоті.
Ні собі, ні людям, – кажуть про таких людей.
Донька каже, що Орест ніколи про матір не розповідає з якоюсь теплотою чи ніжністю, не має жодного теплого чи смішного спогаду, на відміну від спогадів про діда з бабусею.
Мати жила сама по собі і син почав жити сам по собі. Щось таке, як далекі родичі – ніби й родина. але не знають один про одного.
Емма не цікавилася синовими успіхами, єдине, що він вступив туди, куди мріяв. Я думаю, що таки батько допоміг, але не на сто відсотків в цьому певна.
І от зустрілися наші діти, то Орест прийшов знайомитися з дідусем і бабусею. Я тоді подумала, що він сирота.
А так воно й виявилося при живих батьках.
Емма перед тим вийшла заміж, їй вже було за п’ятдесят і вона була на весіллі зі своїм чоловіком. Думаю, що той теж був вражений такими взаєминами між сином і матір’ю.
І от після цієї розповіді мене цікавить чи не буде такий самий Орест холодний зі своїми дітьми? Знаєте, коли кажуть, що треба дивитися не на дітей, а на батьків, бо вони себе так само вестимуть, то я й думаю чи не буде він таким?
Я розумію, що донька закохана і все таке, але ж я вже життя прожила і знаю, як воно може бути. Як від такого вберегтися?
Фото Ярослава Романюка.
