Повертаюсь додому і застаю сесту із мамою на кухні. Сестриця моя аж захлипалась, а мам її шкодує і сама собі сльозу пускає. Мені аж млосно стало – чого чекати цього разу? Щоразу після таких візитів у нас починається “веселе” життя. Але того, що сталось нині, я просто не очікувала.
Марта – моя старша сестричка. Уже п’ять років як вона заміжня. Саме із того її “щасивого” заміжжя все й почалось.
заміж вона вийшла за хлопця із дуже заможної родини. нас же у сім’ї двоє. мама моя вчитель, а тата немає. Самі розумієте – зірок із неба не хапаємо, хоча мама моя молодець. Крім основної роботи консультує віддалено і має ще кілька підробітків.
Марта ж коли отримала пропозицію одразу прийшла додому і хлипала так, що можна було подумати – щось сталось нехороше. Виявилось їй соромно за те, що ми не зможемо оплатити й половини витрат на весілля. Їм хотілось пишного свята, але через те, що основні витрати ляжуть на плечі батьків нареченого – такого як намріяли торжества не вийде.
Мама моя Марту дуже любить. У неї девіз життя – живемо тільки раз. Вона тоді кілька тисяч позичила, але свято для доньки влаштували на найвищому рівні. ті гроші ми три роки разом із мамою повертали.
Але ж і то не все. Потім був ремонт і та сама сестра, яка голосила на кухні мамі в жилетку. Прдумати тільки, але на штори у Мартине “гніздечко” пішло більше п’ятнадцяти тисяч і це лиш в одну кімнату.
Мама не бажала відставати від сватів які радо допомагали молодій родині. На іменини зятю подарувала дорогий ланцюжок і хрестик “не дитячий”. Додала ще й на техніку молодим, а потім на подорож омріяну. Усе Марите сімейне життя нам обходиться режимом економії і струнким станом, але скільки б я маму не просила все це припинити – вона все одно вкладається в молоду родину на рівні із сватами, ще й не жаліється, хоча нам справді важко.
Ну а це Марта знову прибула із черговим проханням. Свати купують машину сину і Марта тепер дуже переживає, бо ж машина буде тільки його – чоловіка:
— Я не матиму права, навіть просто покататись. Він буде власником – голосила вона на кухні, – А якщо буде дитина? Мені на маршрутці її в школу везти? Ну чого життя таке не справедливе, як важко бути в усьому обділеною?
Мама сестру мою вислухала а потім видає:
— Не переймайся, доню. Я тобі допоможу. Будеш на рівні із чоловіком своїм. Тільки не треба так переживати. То ж пусте, дитино.
Тоді я нічого не розуміла, а згодом мені бабуся зателефонувала і запитала, що у нас таке трапилось. Виявилось, мама згадала, що у бабусі є квартира, та й бабуся може цілком жити у нас.
Тоді у мене штори і закрило. Ну це вже просто перебір! Все, як є бабусі виклала і навіть те, що ми від неї приховували розповіла. Вона мене мовчки вислухала і вимкнула звязок.
Тепер уявіть – я винна лишилась і перед мамою і перед сестрою. Мама незадоволена тим, що я все бабусі розповіла, а у сестри із машиною не склалось, хоча вона усім пообіцяла, що покладе рівно половину суми.
От скажіть, хіба ж я не вірно вчинила? Мусила дивитись на все і мовчати?
Ви б дали мамі рідній помилку подібну зробити?
Ольга П.
06,05,2023
Головна картинка ілюстративна.
