fbpx

Повертаюсь я вчора з роботи, а попереду невістка з магазину виходить. Знаєте, от ніби відчула, що окликати її не потрібно. на мене і не схоже, але іду позаду і спостерігаю, що ж вона робити буде. Чесно? Мені аж млосно стало. У нас у дворі усі одне одного знають, то якщо от таке не раз уже відбувалось, то мені соромно буде і з квартири вийти, чесне слово

Повертаюсь я вчора з роботи, а попереду невістка з магазину виходить. Знаєте, от ніби відчула, що окликати її не потрібно. на мене і не схоже, але іду позаду і спостерігаю, що ж вона робити буде. Чесно? Мені аж млосно стало. У нас у дворі усі одне одного знають, то якщо от таке не раз уже відбувалось, то мені соромно буде і з квартири вийти, чесне слово.

Наша квартира нині схожа на маленький вулик. Так уже склалась доля, що на шестидесяти квадратах моєї троячки нині проживає 11 людей: я з чоловіком син з невісткою і трьома дітьми, і донька з чоловіком. У неї двоє дітлахів. Жили мої діти раніше кожен у своєму домі, але так склалось, що  залишилась цілою оце тільки моя квартира. Ну трохи тіснувато, але дружно і не сумно.

На продукти одразу було вирішено щомісяця здавати кошти усім разом. Завгосп і повар – я. Сама ж і до магазинів за продуктами ходжу і меню складаю. Усе чітко і по справедливості, їмо не перебираючи, що є. Ну а як інакше у такій родині? Та й час нині не той, аби кожному свій характер показувати.

А вчора Надійка вийшла з магазину із коробкою гарною такою, у нас у таких тістечка продають. Я вирішила, що то вона діткам нашим несе, але ні. Надія от як ішла, от так усі їх і з’їла, а коробку у смітник. Я очам своїм не повірила удома в квартирі п’ятеро діток, а тут на тобі.

Мені ніяково стало і за неї і за себе. Виглядало це не надто, якщо чесно. Усе розумію, але ж не на ходу? А сусідів у нас скільки і всі ж цікаві, мене не раз перепиняли запитати, а як нам усім там живеться.

Поговорила з нею ввечері, сказала, що ж вона мама. Он я у свої роки і не доїла і не допила не доспала – усе діткам, усе в них вкладала, аби вони мали краще ніж я. А вона дивиться на мене нічого не розуміючими очима.

Сказала, що їла і їстиме у власне задоволення – не з чужої ж кишені бере. А те що на ходу, так захотілось їй тієї миті. А діти не обділені і від того, що вони тістечко не з’їли мамою гіршою вона не стала. Більше того, вона порадила мені і собі інколи презенти робити, балувати себе і дарувати собі подарунки. .

Ну і як вам таке? Це я чогось не розумію, чи й собі так робити, але ж не зможу, знаючи що вдома онуки і дітки.

28,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page