fbpx

Повертаюсь з роботи і бачу, як свекруха за руку з речами виводить з нашого дому мою старшу доньку. Каже, що та в місті житиме і навчатиметься. Уявляєте? І від кого? Сіли в авто і поїхали. А у мене ще шестеро у домі я тепер не знаю, як бути

Повертаюсь з роботи і бачу, як свекруха за руку з речами виводить з нашого дому мою старшу доньку. Уявляєте? Сіли в авто і поїхали. Моєї згоди ніхто не запитує. А чоловік робить вигляд, ніби нічого такого і не сталось.

Одразу скажу, що усіх своїх діток я люблю однаково. У мене їх п’ятеро  і всі донечки. Найстаршій тринадцять, найменшій півтора. Я сама з багатодітної родини і не уявляю, як можна жити у порожній хаті втрьох, чи учотирьох. Зараз я знову при надії і якщо все буде гаразд, це не остання наша дитинка, це точно.

Звісно, сама я б не впоралась з такою кількістю дітей, та й господарка у нас досить велика: три корови і восьмеро поросят. А ще я у садочку вихователем працюю – гроші ж потрібні. Старша донька наша найперша помічниця. І корови подоїть, якщо я на роботі і меншу переодягне і їсти зварить. Ну, а як? Ми з чоловіком постійно зайняті. У кожної дитини є свої чіткі обов’язки. Ну а Настуся моя найстарша вже в силах робити трошки більше за інших.

А свекруха моя з інтелігентів. Живуть у місті, нам після появи четвертої дитини не допомагають нам принципово: їм не до вподоби така велика родина. Вони впевнені, що їх син помилився обравши мене за дружину. Мені звісно не надто приємно, але уваги звертати просто ніколи. Свекруха мені постійно дорікає в тому, що я не піклуюсь про старшу доньку. Вона не розуміє, як це – жити такою сім’єю і їй здається, що Настя не бачить дитинства за тими коровами кастрюлями і памперсами.

От і забрала старшу тихцем до себе в місто. Настя дзвонила щаслива така, її на гуртки якісь улаштували і в хор ходить. Я рада, але ж у мене скоро ще одне дитя буде. Мені що, в декрет іти, чи як? А гроші хто зароблятиме? Хто мені допоможе, якщо чоловік постійно на роботі або порається по господарству? Скажете що ще діти є, але на них так надіятись і очікувати помочі, як від Насті я не можу. Десятирічна Оля несерйозна просто: бігає, або на велику катається, додому лиш ночувати приходить. П’ятирічні близнята не рахуються, аби за ними хто дився ну і трирічна Надійка ще є. У моєї мами теж діти все робили і одне за одним доглядали. У великій родині тільки так і можна. Зате усі ми виросли і знаємо, як їсти варити, хліб пекти, корови доїти і одяг зашивати.

От скажіть, як так можна? Чому абсолютно чужа людина втручається в життя моєї родини перевертає його догори дригом і ще й правою себе вважає. Чоловік теж здивував – каже звільняйся і вдома сиди. Уявляєте це? Я сама купа господарки і дітей. Це як? А гроші з неба падатимуть, чи як? Моя мама маючи вісьмох дітей ні дня в декреті не сиділа. Принесла ляльку і ми бавили. Бачили ми неньку лиш вранці і ввечері. Зате всі одягнені нагодовані і чисті були.

Несерйозні вони всі. Я й так он узяла відгули, аби хоч трохи упорядкувати наше життя. Все шкереберть, я нічого не встигаю.

Ну, як? Як свекруха могла так вчинити? А головне, як назад помічницю повернути, адже Настя і чути про таке не хоче.

Маргарита М.

Передрук заборонено.

Головне фото – pexels.

You cannot copy content of this page